Перекази валюти за кордон у 2026 році: про які нововведення варто знати українцям
Зміни набули чинності 14 січня
Для мільйонів українських родин тема міжнародних переказів залишається болючою та практичною водночас. Хтось підтримує дітей, які навчаються за кордоном, хтось сам працює в іншій країні та надсилає гроші додому. На цьому тлі важливо розуміти, які валютні правила діють зараз і що саме змінилося, пише minfin.com.ua.
З 14 січня 2026 року набрали чинності оновлені норми НБУ, які частково пом’якшують валютні обмеження, але зберігають жорсткий контроль за рухом коштів за межі України.
Загальне правило нікуди не зникло
Базовий принцип воєнного часу залишається чинним:
банкам заборонено проводити більшість транскордонних переказів за дорученням клієнтів — як у гривні, так і в іноземній валюті.
Винятки можливі лише у випадках, прямо дозволених Нацбанком. Саме перелік таких винятків і був частково розширений новими змінами.
Кому саме стало простіше
Оновлення передусім стосуються українського бізнесу, який залучає кредити та позики від іноземних партнерів. Для таких компаній дозволили проводити окремі валютні операції за кордон, але лише за чітко визначених умов.
Йдеться про ситуації, коли:
-
кошти за кредитом реально зайшли в Україну з-за кордону;
-
вони були отримані в іноземній валюті;
-
гроші зараховані на рахунок у банку України;
-
кредит оформлено після 1 січня 2026 року;
-
міжнародні фінансові організації не виступають гарантами чи кредиторами в цій схемі.
З’явилося ключове поняття — “гранична сума”
Нацбанк запровадив фінансовий ліміт, у межах якого компанії можуть проводити дозволені валютні платежі за кордон.
Гранична сума — це різниця між:
усіма коштами, фактично отриманими з-за кордону як кредит
мінус
сумами, які вже були повернуті нерезиденту як погашення основного боргу.
Тобто ліміт постійно зменшується після кожного повернення “тіла” кредиту. Вивести більше валюти, ніж реально зайшло в Україну, неможливо.
На що дозволено витрачати валюту
Навіть у межах цієї граничної суми гроші можна переказувати не куди завгодно. НБУ залишив чіткий перелік цілей, серед яких:
-
розрахунки за імпортними контрактами, укладеними ще до повномасштабної війни;
-
повернення старих авансів нерезидентам, якщо постача так і не відбулася;
-
виконання зобов’язань за “старими” кредитами від іноземних кредиторів;
-
утримання закордонних філій українських компаній;
-
виплата дивідендів іноземним інвесторам.
Тобто мова не про вільний рух капіталу, а про точкові дозволи під конкретні економічні потреби.
Обмеження за відсотками та строками
Нацбанк також контролює, скільки саме можна платити за кредитами. Наприклад:
-
проценти та комісії дозволені лише в межах встановленої граничної ставки (зараз це 12% річних);
-
за короткими кредитами повернення основної суми часто можливе тільки за рахунок власної валюти позичальника;
-
достроково вивести валюту за кордон не можна — платежі мають відповідати строкам, прописаним у договорі.
Банки не мають права “прискорювати” виплати або змінювати графік так, щоб валюта пішла з країни раніше.
Що мають знати пересічні українці
Хоча нові правила адресовані насамперед бізнесу, вони впливають і на простих українців. Стабільність валютного ринку напряму визначає:
-
курс гривні,
-
можливості банків проводити міжнародні операції,
-
доступність легальних переказів для родин, які підтримують дітей за кордоном або отримують допомогу з-за меж України.
Фактично держава намагається знайти баланс:
дати економіці дихати, але водночас не допустити масового відтоку валюти.
У 2026 році правила не стали повністю вільними, але й не залишилися на рівні найжорсткіших обмежень. НБУ дозволив більше операцій із зовнішнім фінансуванням, проте кожен крок жорстко прив’язаний до:
-
реального надходження валюти в Україну;
-
чітко визначених цілей використання;
-
офіційних строків і фінансових лімітів.
Тобто міжнародні перекази поступово розширюються, але валютний контроль залишається суворим — саме для того, щоб фінансова система країни витримала навантаження воєнного часу.
Радіо Трек: НОВИНИ
