Ніколи не здогадаєтеся, що таке «мжичка» і чому у жовтні без неї не обійтися
Восени вона обов'язкова
В українській мові є безліч гарних слів, якими описують природні явища. Навіть дощ може мати різні назви — усе залежить від його сили та густоти, пише 24 Канал.
У жовтні часто можна натрапити на ще одне атмосферне явище — мжичку. Саме це слово звучить поетично й одразу викликає відчуття тихого, затишного дощу.
За словниками, мжичка — це дрібний густий дощ, краплини якого настільки малі, що ніби зависають у повітрі. Через це здається, що дощ не падає, а просто мжичить — ледь помітно крапає. У сутінках така мжичка легко сплутується з туманом.
Дехто вважає це слово діалектним, тому воно знайоме не всім. Проте в українській мові існують і його варіанти:
- мжиця;
- мжа;
- мгичка;
- мигичка.
У художніх текстах слово «мжичка» створює настрій спокою, задумливості та осінньої меланхолії.
Як писав Михайло Коцюбинський: «Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою».
А Юрій Смолич додавав: «Дощ у цю хвилину майже припинився, сіялася лише мжичка, заснувавши дрібною сіткою далеку перспективу вулиці».
Інколи це слово замінюють більш звичними — мряка, мрячка або навіть моква. Але всі вони описують одне й те саме — тихий, майже невидимий дощ, який огортає повітря ніжною вологою та кличе закутатись у шарф і сховатися під парасолею.
Радіо Трек: НОВИНИ
