Не з лимона: звідки насправді беруть лимонну кислоту
Що таке лимонна кислота і як її виробляють сьогодні
Лимонну кислоту ми зустрічаємо майже щодня – у продуктах, напоях і навіть на кухні. Але, не зважаючи на назву, сьогодні її роблять зовсім не з лимонів.
Це харчова добавка у вигляді білого кристалічного порошку з кислуватим смаком, що легко розчиняється у воді. Її використовують у харчовій промисловості, медицині, сільському господарстві та в побуті, пише 24 Канал.
Шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле в 1784 році виділив кислоту з лимонного соку, а саме слово «лимонна» закріпилося за цією речовиною.
Згодом її почали отримувати з цитрусових, яблук, томатів, ягід та навіть хвої.
Найбільше її у недозрілих лимонах та китайському лимоннику.
Сьогодні лимонну кислоту роблять за допомогою цвілевих грибів Aspergillus niger, використовуючи цукор із буряку, кукурудзи, батату, касави, тростинного цукру чи меляси. Часто для цього застосовують відходи сільського господарства.
Користь лимонної кислоти:
- Покращує травлення та допомагає виводити токсини.
- Підтримує спалювання вуглеводів.
- Допомагає запобігти утворенню каменів у нирках.
- Полегшує схуднення.
- Використовується в косметиці для нігтів та волосся.
- Пом’якшує біль у горлі при застуді.
- Допомагає очистити артерії та судини.
В побуті лимонна кислота корисна для:
- очищення чайників та пральних машин від накипу,
- видалення плям з тканин,
- чищення срібла та кальянних колб.
Лимонну кислоту додають у напої, соуси, маринади, джеми, желе, сир і вино. Вона допомагає підсилити смак, консервувати, зберігати колір продуктів та розпушувати тісто.
Хоча лимонна кислота вважається безпечною (E330) і дозволена в Україні та ЄС, її надлишок може викликати:
- травні розлади,
- подразнення шкіри та слизових,
- пошкодження зубної емалі та розвиток карієсу,
- алергічні реакції.
Особливо небезпечний сухий порошок у великих кількостях – він подразнює дихальні шляхи та слизові.
Радіо Трек: НОВИНИ
