Не так, як раніше: нова піраміда харчування — що тепер радять їсти частіше
Менше м’яса та зовсім інший погляд на хліб і вуглеводи. Міжнародна команда науковців розробила нову харчову піраміду, яка об’єднує рекомендації семи країн і враховує не лише користь продуктів для здоров’я, а й вплив харчування на довкілля
Те, що ми кладемо на тарілку щодня, може впливати і на ризик хронічних захворювань, і на загальний стан організму. Але які продукти мають становити основу раціону? На це запитання спробувала відповісти міжнародна група фахівців з харчування, запропонувавши нову модель здорового меню, пише Blik.
Дослідники порівняли рекомендації щодо харчування Канади, Німеччини, Австралії, Китаю, Нідерландів, США та країн Північної Європи. Крім того, вони проаналізували понад 250 наукових публікацій.
Роботу виконала команда International Carbohydrate Quality Consortium під керівництвом професорки Карен Делла Корт із Brigham Young University. До неї долучилася й німецька дослідниця, професорка Анетте Буйкен з Університету Падерборна.
Результати опублікували у вересні 2026 року в науковому журналі Advances in Nutrition у дослідженні Toward International Dietary Guidance: A Food Guide Pyramid for Human and Planetary Health.
Що тепер має бути основою щоденного раціону
Головна ідея нової піраміди — зробити основу харчування рослинною. Йдеться не про повну відмову від продуктів тваринного походження, а про зміну їхньої ролі в меню.
Найбільший акцент дослідники роблять на таких продуктах:
- Овочах і фруктах. Вони мають регулярно з’являтися в щоденному раціоні та забезпечувати організм клітковиною, вітамінами й мінералами.
- Цілозернових продуктів. Науковці радять звертати увагу не просто на кількість вуглеводів, а на їхню якість.
- Бобових. Квасоля, сочевиця, горох та інші представники цієї групи стають важливими джерелами рослинного білка.
- Горіхах і насінні. Вони забезпечують організм корисними жирами та іншими поживними речовинами.
- Рослинних олій. Перевагу пропонують віддавати оліям із високим вмістом ненасичених жирних кислот.
Натомість продукти з великою кількістю насичених жирів, солодкі напої та їжа з низькою поживною цінністю мають відігравати значно скромнішу роль.
М’ясо не забороняють, але його пропонують їсти менше
Одна з помітних відмінностей нової моделі — інше місце продуктів тваринного походження. М’ясо, риба, яйця та молочні продукти не зникають із раціону, проте вже не розглядаються як його головна основа.
Дослідники наголошують на рослинних джерелах білка. Якщо ж людина вживає м’ясо, у моделі перевагу віддають птиці та рибі, а червоне м’ясо пропонують обмежувати. Молочні продукти також залишаються в меню, але в помірній кількості.
Це не заклик усім ставати вегетаріанцями. Нова піраміда описує переважно рослинний, але не обов’язково повністю рослинний тип харчування. Вона також допускає вегетаріанські та веганські варіанти раціону.
Важлива й сама логіка рекомендацій: ідеться не просто про те, щоб прибрати м’ясо з тарілки, а про те, чим його замінити. Наприклад, частіше готувати сочевицю, квасолю або страви з інших бобових замість того, щоб лише виключити звичний продукт із меню.
Чому вчені звернули увагу навіть на звичайний хліб
Одна з найцікавіших частин дослідження стосується вуглеводів. Науковці наголошують: важливо враховувати не тільки кількість цукру та клітковини в продукті, а й те, як він впливає на рівень глюкози в крові.
Для цього використовують показник, який називається глікемічним індексом (ГІ). Він характеризує, наскільки швидко вуглеводи з певного продукту підвищують рівень цукру в крові порівняно з еталонним продуктом.
Саме тому напис «цілозерновий» на упаковці ще не дає повної інформації про властивості хліба. Важливі склад, ступінь обробки зерна та те, наскільки збережена його природна структура.
Професорка Анетте Буйкен звернула увагу, що чимало поширених у Німеччині сортів хліба мають порівняно високий глікемічний індекс. Особливо цінними дослідники вважають продукти з цілими зернами та інші якісні джерела вуглеводів із високим вмістом клітковини.
Однак це не означає, що будь-який хліб потрібно виключити з меню. Тим більше не варто автоматично переносити оцінку німецьких сортів на весь асортимент українських магазинів. Головна думка дослідників інша: обирати вуглеводи варто не лише за назвою чи кольором продукту, а й за їхньою якістю.
Цей принцип має особливе значення для людей із підвищеним ризиком інсулінорезистентності та діабету 2-го типу. Водночас глікемічний індекс — лише один із показників, а не самостійний діагноз чи універсальний критерій «корисності» їжі.
Чи означає це, що стара харчова піраміда більше не діє
Ні. Нова міжнародна модель поки не замінює офіційних національних рекомендацій і не встановлює обов’язкових норм для всіх країн.
Її завдання — об’єднати результати досліджень і показати спільні принципи здорового харчування, які можуть застосовуватися в різних культурах. До того ж автори врахували не лише вплив їжі на організм, а й екологічні наслідки виробництва продуктів.
Тому нову піраміду точніше сприймати як наукову модель, що допомагає зрозуміти загальний напрям змін: більше рослинної їжі, якісніші джерела білків і жирів, уважніший вибір вуглеводів та помірне споживання продуктів тваринного походження.
Для звичайного покупця це не означає, що потрібно терміново перебудовувати весь холодильник. Почати можна з простих змін: частіше готувати бобові, додавати овочі до основних страв, обирати горіхи замість солодких перекусів і звертати увагу на склад хліба та інших зернових продуктів.
Саме такі поступові зміни й лежать в основі підходу, який пропонують автори нової міжнародної харчової піраміди.
Радіо Трек: НОВИНИ
