Не суржики й не русизми: 10 спірних слів, які мають винятково українське походження
Список
Мовознавець Сальваторе дель Ґаудіо, що займається дослідженням українського суржику та його походження, наголосив, що деякі слова українці помилково сприймають як русизми.
Насправді слова «празник», «первий» і «ждати» є давньоукраїнськими чи старослов’янськими. Про це розповіло видання Liga.net.
Топ-10 слів, які часто сприймають як суржик, хоча насправді вони не є русизмами:
- бистрий (замість «швидкий»);
- врем’я (і на позначення часу, й на позначення пори року);
- год;
- город (у Сковороди є відомий твір «Всякому городу нрав і права»);
- кусок;
- лице (у значенні «обличчя»);
- празник (згадаємо колядку: «А що перший празник – то Різдво Христове»);
- просьба;
- первий;
- ждати.
Ці слова схожі на російські, проте не є запозиченими. Їх ми можемо зустріти, наприклад, в класичній літературі чи в історичних офіційних записах.
Крім цього, вживання «о» замість «і» у словах «воз», «поп», «нос», «стол», «кроль» також склалося історично і не є ознакою русизмів. На багатьох українських діалектах і досі кажуть «о».
У своїй статті «Позірні русизми в художніх текстах початку XX ст.» мовознавиця Наталія Дзюбишина-Мельник також навела приклади нерусизмів.
У староукраїнських пам’ятках зустрічаються слова:
- звізда;
- туча;
- скала;
- пустиня;
- май;
- женщина;
- мужчина.
Усі ці слова прийшли зі старослов’янської. Крім цього, в українських письменників ХІХ століття можна зустріти слова: похожий, отворити, стид, свобода, лічити, всьо, первий, дітвора, оріх чи ухо.
Джерело: Oboz.ua
Радіо Трек: НОВИНИ
