Мова має значення: названо «країну паперової тяганини» - найгірший варіант для українців
За кількістю прийнятих біженців
Франція виявилася найгіршим варіантом для життя українських біженців, пише видання Politico.
За словами авторів статті, до країни приймається менше однієї особи на 1000 громадян.
В січні Франція повідомляла лише про 64 720 біженців з України під тимчасовим захистом.
Натомість Німеччина прийняла понад 1,2 мільйона біженців, Польща прийняла майже 1 мільйон, згідно з даними Євростату . Франція, попри свою територію, посідає значно нижчу сходинку, до прикладу, за Ірландію, яка прийняла понад 100 000 українців на 5 мільйонів жителів.
Дані ще більш вражаючі, якщо порівняти їх з населенням країн: Польща, країни Балтії, Чехія, Словаччина та Болгарія приймають понад 25 біженців на 1000 громадян.
Франція, навпаки, приймає менше ніж 1 жителя на 1000 громадян.
Жерар Садік з неурядової організації La Cimade сказав, що приблизно 30 000 українських біженців не охоплені французьким підрахунком.
Мова має значення
Мова також відіграє важливу роль: слов’яномовні країни притягли велику кількість українських біженців. Але, як кажуть аналітики, окрім мови, причиною різкої невідповідності у Франції можуть бути такі фактори, як географічна близькість до України, фінансова підтримка біженців і заздалегідь створена мережа громад.
Наскільки я розумію, Франція просто не відповідає жодній із цих трьох вимог, — сказала Євгенія Близнюк, генеральний директор і засновник дослідницької компанії Gradus, яка досліджувала досвід українських біженців за кордоном.
Франція «досить далеко», її фінансова підтримка «суттєво нижча», ніж та, яку надає Німеччина, і, насамперед, у країні не було великої української громади, стверджувала вона.
Правозахисні групи також вказують на мовні перепони та знамениту бюрократію у Франції.
Нове життя у Франції
Наталія Хоменко залишила Київ у день, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.
50-річна українка спочатку поїхала до Сербії, оскільки її сестра жила в Белграді. Розмовляючи французькою, вона через кілька місяців вирішила переїхати до Ренна, Франція. На той час ЄС запустив Директиву про тимчасовий захист — схему, дію якої продовжено до березня 2025 року.
Хоменко знайшла однокімнатну квартиру за допомогою друзів родини франко-українців, а на роботу влаштувалася, не звертаючись за допомогою до французької держави.
Досвід Хоменко, який вона сама назвала «винятковим», натякає на важливий фактор у прийнятті біженцями рішень: за її словами, ключем до поселення у Франції була не тільки мова, але й мережа підтримки.
Без сторонньої допомоги може бути важко орієнтуватися.
«Франція — країна паперової тяганини», — визнала Хоменко, але додала, що у неї не виникло проблем із продовженням статусу захисту, яке потрібно робити кожні півроку.
За словами воєнної мігрантки, щоб подолати бюрократичні перешкоди, біженці можуть покладатися на велику мережу груп у Facebook, які пропонують інформацію та допомогу з переїздом.
Якщо в інших країнах, наприклад у Німеччині, підтримку організовують переважно на державному рівні, то у Франції до прийому українців залучили асоціації та місцевих жителів.
Радіо Трек: НОВИНИ
