Найбільший у михалкова: блогер розповів про життя без штор у Нідерландах, паркани та затишні кухні Європи

Країна, де люди щасливі, починається із кухні кожного з нас

Литовський блогер згадує у своєму дописі всесвітньовідомого актора Антоніо Бандераса та російського пропагандиста-актора микиту михалкова

Про це написав у своєму блозі на zaxid.net Алекс Жалт з Литви, який зараз мешкає у Львові.

За його спостереженнями, чим краще країна живе, тим менші паркани й тим приємніше бути на кухні. І господарям, і гостям. Це не стільки про ремонт, посуд і страви, скільки про атмосферу.

Правильно й протилежне. Чим вищі паркани, тим гірше на кухні й тим гірше люди в країні живуть. Давні невирішені конфлікти, звинувачення.

Коли я був у Нідерландах, мене вразив один момент. Штор – немає. Гуляєш увечері набережною. Дихаєш морем. Бачиш будинки, а там усе прозоро. Кухня як на вітрині.

Атмосферу на кухні важко виміряти, а от паркан міряти легко, - пише Алекс.

У нашого сусіда кажуть, що найбільший у михалкова, другий за величиною – у медведєва. Знають, міряли.

Автор вважає, що вказаний взаємозв’язок не про паркани. Це про довіру і прозорість. Сотні досліджень довели, що прозорість є ключовим фактором для створення щасливого та успішного суспільства, що процвітає.

Типовий український паркан

Прозорість і довіра

Ця ідея елегантно розкрита у фільмі Take a lead. Учитель танців прийшов у неблагополучну школу.

Прекрасна сцена, де актор Антоніо Бандерас пояснює колегам і батькам, чому уроки танців вкрай важливі. Збори мають викрити та заборонити «непотрібного» викладача, - пише литовець.

Як довести свою правоту? Учитель танців бере директрису за руку. Пара танцює без музики. Чоловік просить довіритися собі, своєму тілу. Відчути рухи, темп партнера.

І каже золоті слова:

Я навчаю танців і набору правил, які навчать ваших дітей поваги, співпраці та почуття власної гідності. І це допоможе їм побачити майбутнє, яке в них може бути.

Сцена зі стрічки з Антоніо Бандерасом

Алекс Жалт продовжує тему:

Я вірю, що країна, де люди щасливі, будується на кухні. Не на одній кухні Зеленського, Залужного чи якогось олігарха, а на кожній кухні. Щасливе суспільство будується на твоїй кухні, моїй кухні, кухні сусіда та інших людей.

А що, якщо вносити в наше життя більше прозорості? На роботі, в сім’ї, з сусідами.

У країні без парканів, де люди на кухні щасливі, вони швидше ризикнуть життям на протестах, ніж нападуть на сусіда. Ми виграємо війну й нумо будувати країну, де люди щасливі. Де кожен робить свій внесок, починаючи зі своєї кухні, - розмірковує блогер.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити у Facebook