Навіть заможні люди відмовляються від купівлі дорогих речей: чому роблять такий вибір попри можливості
Такі цінності поділяють люди, які впевнені, що річ має служити довго і бути максимально корисною, навіть не одному споживачеві
У суспільстві, де матеріальний добробут часто сприймається як показник успіху, відмова від дорогих речей викликає подив. Хтось сприймає це як аскетизм або небажання «жити на повну», інші — як ознаку внутрішньої свободи. То що насправді стоїть за таким вибором?
Соціокультурні уявлення про статус
З дитинства багатьом прищеплюється думка, що краще — означає дорожче. Реклама, соціальні мережі та навіть оточення формують установку: вартісні речі підкреслюють нашу успішність і самоповагу. У таких умовах простота інтер’єру або небажання витрачати гроші на бренди можуть здаватися дивними.
Однак для частини людей це — усвідомлене рішення. Вони не бачать сенсу у вкладенні коштів у речі, які служать радше для демонстрації, ніж для реального комфорту.
Практичний підхід: функціональність замість розкоші
Деякі відмовляються від елітних покупок із практичних міркувань. Замість дорогих меблів — зручні й функціональні. Замість дизайнерського декору — речі з історією або ручної роботи. Це не лише спосіб заощадити, а й вибір на користь якості, довговічності та змістовного наповнення простору.
У цьому контексті особливе місце займають речі, що мають не лише естетичну, а й фінансову цінність: антикваріат, рідкісні предмети, які можна у разі потреби обміняти чи продати. Такий підхід більше нагадує інвестицію, ніж сліпе споживання.
Переосмислення цінностей
Для багатьох людей відмова від розкоші — наслідок внутрішньої роботи над собою. Замість зовнішніх символів успіху вони концентруються на тому, що справді наповнює життя: стосунки, творчість, свобода вибору. У цьому контексті дорогі речі часто сприймаються як спроба заповнити внутрішню порожнечу або компенсувати те, чого не вистачало в минулому.
Як сказав італійський режисер Тоніно Гуерра, людині зазвичай достатньо того, що було у неї в дитинстві. Ця думка резонує з твердженням, що потяг до розкоші часто походить з досвіду бідності або емоційної нестачі: хочеться того, чого колись не було.
Мінімалізм як стиль життя
Окрему роль відіграє філософія мінімалізму, яка набуває популярності у всьому світі. Її прихильники вважають, що велика кількість речей не робить людину щасливішою, а лише створює зайвий шум і тягар. Простота, вільний простір, акцент на функціональності — це вибір не лише стилю, а й життєвої позиції.
У суспільстві, де матеріальний добробут часто сприймається як показник успіху, відмова від дорогих речей викликає подив. Хтось сприймає це як аскетизм або небажання «жити на повну», інші — як ознаку внутрішньої свободи.
Джерело: ukr.media
Радіо Трек: НОВИНИ
