«Навчали нас, як потрібно жити», - українка, яка стала мільйонеркою у Польщі, про доленосний переїзд
Та різницю між українцями і поляками
Яна Свистун, яка у 2014 році переїхала з Хмельницького до Вроцлава, розповіла виданню Поділля News, що рішення про виїзд спровокувала ситуація, яка сталася з її братом - «беркутівці» побили його за «хамське» перетинання дороги пішохідним переходом, що призвело до струсу мозку.
Мого батька, хірурга, який відпочивав після чергування, у спідній білизні поставили на коліна, бо той намагався припинити звірство над сином.
Тоді я вперше відчула нашу безпомічність і страх перед людьми, які мають владу і зброю, - згадує Яна, яка з родиною емігрувала до Польщі наприкінці 2014.
Про перші часи в чужій країні дівчина згадує так:
… тривога наростала тут з кожним днем. Тобі обов’язково хтось мав нагадати про те, що ти не маєш тут прав і тебе з легкістю депортують. Відчувалось, що у будь-який момент може прийти поліція із перевіркою.
Також Яна Свистун пригадує що сусіди після знайомства вважали своїм обов’язком навчити українців, «як тут, у них, у Польщі, треба жити».
Це спостерігалось в навіть маленьких побутових ситуаціях: припаркувала машину криво – «Зараз задзвонимо до прикордонників!» – погрожували сусіди. Протекли труби – «У поляків труби не протікають, а лиш у «русинів» – чула я від них.
Особливим днем у Польщі є 11 листопада.
В День незалежності Республіки Польща, ліпше взагалі сидіти вдома, бо антиукраїнські паради ніхто не скасовує.
Також українка пригадує, що переїхавши до Польщі, були мрії про власне житло і стати мільйонерами.
У Вроцлаві ми змогли скористатись іпотечним кредитуванням для придбання нерухомості, а використання кредитного плеча для фірм допомогло дійти до річного обороту в мільйон злотих. Здійснити таке в Україні здавалось нереальним.
Також дівчина відзначає, що у Польщі доступніші ціни на одяг, тому їй, як мамі, спокійніше спостерігати, як її дитя грається та брудниться.
Мені неймовірно імпонує польська звичка ввічливо вітатись і прощатись при найменшому контакті з незнайомцями, просто тому, що ви протягом десяти хвилин ділили кисень у приміщенні сауни чи приймальні лікаря.
В Україні ж люди зазвичай насуплені й занурені у свої турботи, а зоровий контакт із незнайомцем може прирівнюватись до провокації.
Також про Хмельницький Яна зауважила:
В нас статус «друг» не видається абикому, а у Вроцлаві мене шокувало те, що малознайому людину називають другом з легкістю, хоча насправді це нічогісінько не означає.
Радіо Трек: НОВИНИ
