На Рівненщині вдівця з п'ятьма дітьми доля звела з багатодітною жінкою (ФОТО)

Життєва історія «п'ятдесятників»

Фото «Вісник+К»

«Вісник+К» любить подібні історії. Вони ж – знаходять свого читача. Подаємо далі авторську публікацію без змін.

Про Олексія Томіловича із села Малеве Демидівського району «Вісник+К» розповідав ще сім років тому – «Батько сам ростить п’ятьох дітей». На той час Олексій вже п’ятий рік був удівцем. Нещодавно, будучи у відрядженні у Малевому, вирішили заїхати до багатодітної сім’ї знову. Що змінилося у їхньому житті?

Дружина 13 років хворіла на рак

Овдовів Олексій у 37 років. Найстаршому синові Павлу тоді ледве виповнилося 15, найменшому Богданчику ще й півтора року не було. Покійна дружина Галина багато літ боролася зі страшною хворобою – раком лімфовузлів. Але біда таки перемогла – забрала з родини люблячу матір і турботливу жінку. Залишився чоловік сам з дітками.

– Перші роки було надзвичайно важко, – розповідав нам тоді, у 2014 році, Олексій, – як морально, так і фізично. Батько ж ніколи не замінить матері. З хлопцями набагато простіше, ніж з дівчатками, бо дочок треба вчити жіночої культури. А хто розкаже про всі секрети краще за маму? Раніше, коли старші йшли до школи, дружина з ними завжди займалася, а коли її не стало, менша дочка була у першому класі, тож потрібно було їй допомагати. З найменшим сьогодні вчу уроки як не я, то дівчата.

На той час Олексій п’ятий рік був вдівцем. Хвалився, що у кожного з дітей свої захоплення і уподобання: Ліана грає на бандурі, Оксана любить куховарити, Павло з Віталієм захоплюються футболом. Лише Богданчик ще малий/

І от ми знову в Малевому. Двері відчиняє дівчина і каже: тато на роботі, але вдома є мама. За кілька хвилин знайомимося з напрочуд приємною пані Марією – дружиною Олексія. Отже, змін у родині Томіловичів з часу нашої останньої зустрічі таки багацько трапилося.

Кілька літ приглядалися, лише тоді одружилися

Дізнаємося, що познайомилася пара на зібраннях (віри Євангельських християн-баптистів) у Боремлі. Років два вони після того приглядалися одне до одного. Марія сама з Львівської області. Була заміжня. Коли носила під серцем третє дитя, дізналася про зраду чоловіка. Він покинув їх, розлучення було важким і болючим. Але все минає, і якісь негаразди теж.

– Після заміжжя я переїхала з дітьми сюди, у Малеве. До Олексієвих п’ятьох привезла своїх трьох, а потім у нас ще двоє спільних дітей знайшлося: Ліза та Міша навіть року різниці між собою не мають. І стало нас у хаті дванадцятеро! – сміється Марія.

 

– Пам’ятаєте, як вас сприйняли діти Олексія, чи переживали ви, роблячи такий серйозний крок? – цікавлюся у пані Марії.

– Чесно кажучи, я не переймалася цим. Розуміла і знала, що діти є діти. Вони різні, і до всіх треба знайти підхід. Що їх треба глядіти і любити. Але у нас ніколи не виникало проблем. Одразу мене спитали: «Як нам вас називати?» «Та як вам буде зручно!» – відповіла. І вони (чемні ж!) стали кликати мене серйозно так – Марія Степанівна. А воно ж довго і тяжко вимовляти… Через якийсь час знову підходять усі разом: «Марія Степанівна, а можна вас щось спитати? Ви не образитеся, якщо ми вас будемо називати «тьоть Марія»?» Моїм же Назару, Роксолані та Іванці, коли ми зійшлися, було відповідно 11, 10 та 5 років. І вони одразу стали називати Олексія татом. Бо насправді мріяли про батька, їм боліло, що рідний від них відмовився. Дуже поважають і до його думки чи поради дослухаються навіть більше, ніж до моєї.

Діти росли і помаленьку стали вилітати з гнізда. Марія хвалиться всіма. Розказує, які толкові старші сини Олексія Павло та Віталій. Рано почали кожен сам на себе заробляти: їздили у Польщу, мають хист до будівництва. Ще хлопцями заробили собі на житло. Та що там, навіть на свої ж весілля! Обоє мають сім’ї. Дівчата вчаться, працюють. А ще ж карантин майже всіх «привіз» додому.

– А мені добре, коли вони всі тут, – усміхається Марія. – Помічники ж які: і на кухні щось приготувати, і за малими наглянути! Найменшому, Міші, чотири лише, трохи старша Ліза. Підростають й от-от повилітають з гнізда і Роксолана з Назаром та Богдан з Іванною. Але поки ще всі наші, біля нас.

Мирослава КОСЬМІНА

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram · Twitter · Facebook.
Viber: 063-734-106-4

Редакція

Відкрити плей-лист

Загублене службове посвідчення прокурора

Загублене службове посвідчення прокурора видане на імʼя Ваколюк Юлії Олександрівни. Прошу вважати недійсним.

Загублено рюкзак із документами

Загублено рюкзак золотистого кольору на зупинці біля Сільпо біля автовокзалу. В ньому  документи, на прізвище Годунко, гроші та дитячі речі. Якщо хтось знайшов, повідомте за номером 0978401501.

Знайдено паспорт у Рівному

Вчора на проспекті Миру на переході біля "Фокстроту" було знайдено пластиковий паспорт України, на ім'я Мікаберідзе Максим Максимович 05.04. 2006 р.н, харківська прописка. Звертатись за телефоном 0979764361 - Богдан

Більше оголошень