На дні Каховського водосховища переважають чужоземні види рослин (ФОТО)
Що там росте
Процеси, які відбуваються на дні Каховського водосховища після його обміління, вивчав академік НАН України Яків Дідух.
За його словами, дно водосховища заростатиме різними типами рослинності, залежно від зволоження й структури ґрунту. Можливе формування п’яти типів біотопів: водні, пляжі та дюни, прибережно-болотні, лучно-степові та чагарниково-лісові.
Водні біотопи — вони важливі як регулятори стоку води, місця, де мешкають певні види риб та птахів, звірів, ростуть рідкісні рослини.
Пляжі й дюни, складені піщаними, мулистими та черепашковими відкладами, хоча і мають високу естетичну цінність, але їхні інші екосистемні послуги є низькими. Вони небезпечні як джерело пилових бур, ерозійних процесів тощо, але їхня площа скоротиться і вони матимуть локальне поширення.
Прибережно-болотні угруповання не займатимуть великих площ і формуватимуться переважно вздовж річищ водотоків та в перезволожених заглибленнях рельєфу.
У процесі висихання заплави теоретично можливе локальне формування лучних і навіть степових ділянок на сухих піщаних відкладах чи схилах берегів річок.
Найбільшу площу на відновленій заплаві Дніпра найімовірніше займатимуть чагарниково-лісові угруповання. Адже вони швидко самовідновлюються, швидко ростуть і закриватимуть відкриті площі. Вони мають важливе значення, бо регулюють поверхневий стік і відтік речовин, протидіють повеням, ерозійним процесам та поліпшують якість повітря.
Яків Дідух також зауважив, що через місяць після руйнації дамби вже з’явилися сходи рослин. Є портулак, якірці, плоскуха звичайна, поодиноко — гірчак почечуйний, щириця загнута, череда листяна, нетреба ельбінська, амброзія полинолиста, лобода.
Крім того, видно проростки дерев та чагарників: різні верби, клен американський, ясен, робінія, гледичія колюча. На «старих» берегах водосховища дуже поширена аморфа кущова. Саме вона формуватиме чагарники.
В залежності від типу субстрату ми зафіксували три початкові (піонерні) стадії розвитку рослинності. З наведеного списку видно, що переважна більшість видів — це адвентивні (чужоземні), дуже живучі й здатні до активного поширення (інвазивні). Чи зможе з ними конкурувати наша верба? Проросткам верби потрібне постійне зволоження, але якщо через висихання такирів коренева система не досягатиме потрібної глибини, ці паростки можуть загинути, – зауважив науковець.
Джерело: Nikopol.news
Радіо Трек: НОВИНИ
