Львівську «наречену Христа» постриг відлучений від УГКЦ священник. Вважати все недійсним?(6 ФОТО)
Дешо про Мела Гібсона та Лефевризм у Католицизмі
Треба розуміти, що о. Василь Ковпак, про якого йде мова, є духовним лідером (греко) католицьких традиціоналістів в Україні, яких іменують лефевристами.
Від імені Єпископа Лефевра, який очолив опір реформації католицизму у другій половині 20-го століття.
Лефевризм - це рух, який виступає за збереження традицій і проти модернізацій та відступу від канонів у католицизмі.
Проти відступу від основ віри, що його, на думку лефевристів спричинив ІІ Ватиканський Собор (1962-1965р.р.), скликаний Папою Іваном ХХІІІ та завершений Папою Павлом VI.
Саме за лефевризм і був свого часу відлучений від католицької церкви Василь Ковпак. Це сталося у 2007 році. Йому тоді заборонили служити, однак він продовжує це робити й дотепер.
Як пише zaxid.net.
Попри те, що був відлучений ще 12 років тому, Ковпак продовжує здійснювати богослужіння на Рясному.
Через скарги парафіян та священників на діяльність Ковпака у 2017 році Львівська єпархія УГКЦ додатково наголосила на тому, що його відлучення від УГКЦ залишається в силі.
Зазначимо, що Василь Ковпак є представником лефевристського руху.
Як пояснював у 2007 році тодішній прессекретар УГКЦ Ігор Яців, Василь Ковпак без благословіння церкви створив семінарію, а згодом наполягав, що служіння необхідно проводити тільки за старим обрядом.
Через те, що священник не реагував на зауваження керівництва УГКЦ, його відлучили від церкви.
Василю Ковпаку заборонили приймати святі тайни і виконувати будь-які служіння, його не можна допускати до участі у божественній літургії чи будь-яких інших прилюдних богопочитаннях.
Будь-які його дії у період відлучення вважатимуться недійсними.
Нагадаємо, львівський фотомитець Михайло Балушка опублікував фотосесію «заручин» дівчини з Ісусом Христом.
За кілька днів ці фотографії стали вірусними у Фейсбук.
Від весільних, які часто доводиться знімати чоловікові, ця відрізняється хіба тим, що на фото немає нареченого.
На світлинах видно, як монахині прямують за дівчиною до неї додому, як благословляють її батьки, як ведуть до храму... Після молитви у львів'янки відрізають пасмо волосся як символ її приналежності до церкви.
Тоді вона лягає на білосніжне покривало, встелене пелюстками квітів, обличчям донизу.
А опісля змінює вбрання нареченої на монаше.
Довідка РІСУ про Лефевризм та Василя Ковпака:
Невелика група греко-католицького клиру в Україні належить до добре зорганізованої у країнах Західної Європи, Америки та Австралії структури Товариства Святого Пія X, що об’єднує ту частину колишнього католицького духовенства, яка не прийняла деяких рішень II Ватиканського Собору.
Їх духовним провідником виступив французький архиєпископ Марсель Лефевр (Marcel Lefebvre), за іменем якого увесь рух отримав назву „лефевризму”.
Саме Товариство заснував швейцарський єпископ Шар’єр (Charriere) 1 грудня 1970 року. Сьогодні його очолює Генеральний настоятель єпископ Бернар Фельє (Bernard Fellay).
До Товариства належать ще кілька єпископів та близько 440 священників у 55 країнах світу, у переважній більшості – латинського обряду. Центральний осередок та головна семінарія Товариства знаходяться у м. Екон (Econe, Швейцарія).
загальної її кризи, занепаду віри, заборони Тридентської літургії (латинською мовою), екуменічного руху тощо. Однак, 1988 року, коли владика Лефевр, фактично вчинивши розкол, самочинно рукоположив кількох єпископів, Ватикан заборонив служіння у Римо-Католицькій Церкві всім, хто належить до цього Товариства.
В УГКЦ явище традиціоналізму-лефевризму поширилося на початку 90-х років, коли до України прибув офіційний представник Товариства Святого Пія Х о. Жан-Марк Рулло (Jean-Marc Rulleau), який ознайомив групу греко-католицьких священників та монахинь з діяльністю Товариства на Заході.
Ідеї Товариства знайшли добрий ґрунт, яким стала міцна прив’язаність частини вірних УГКЦ до певних латинізованих практик, збережених у роки підпілля і, водночас, до церковнослов’янської мови та гостре неприйняття будь-яких змін у цьому („наступ на Традицію”), зокрема спроб «очищення» обряду від латинських домішок та «українізації» Літургії.
1997 року в монастирі Товариства побував о. Василь Ковпак.
1999 року українська делегація у складі трьох священників попросила єпископа Фельє стати духовним провідником священиків-традиціоналістів в Україні. За контакти з Україною відповідає о. Карл Стеглін (Karl Stelin), настоятель Товариства у Польщі.
2000 року в Україні відбулися перші реколекції для послідовників лефевризму, участь у яких взяло понад 100 осіб. У вересні цього ж року було засноване Товариство священномученика Йосафата, до якого увійшло 7 священників.
Товариство є дочірньою структурою Товариства Святого Пія X і діє під духовною опікою єпископа Фельє.
2000 р. Головним настоятелем було обрано о. Любомира Гаєвського, а настоятелем Товариства став о. Василь Ковпак.
У листопаді 2000 року, під час візиту в Україну єпископ Фельє освятив нелегальну семінарію Непорочного Серця Марії у Львові, де розпочали навчання 8 семінаристів; ректором семінарії призначено о. Ковпака.
Товариство має своє щомісячне видання «Дзвін з Фатіми», що виходить з 2002 року. Засновником журналу вказано Львівську обласну Фундацію ім. Григорія Хомишина.
Під проводом єпископа Фельє в Україні також відкрито Конгрегацію сестер-василіянок Божого милосердя.
Останнім часом, окрім Львівщини та Івано-Франківщини, Товариство розгорнуло діяльність на Сході та Півдні України серед православних вірних.
6 січня 2004 року владика Фельє видав лист-звернення до усіх кардиналів Католицької Церкви та документ „Від екуменізму до тихого віровідступництва”, у якому критикував Івана Павла ІІ за політику зближення з некатоликами та нехристиянами.
10 лютого 2004 року у Львові Патріарх Любомир (Гузар) оголосив про те, що «священник Василь Ковпак з власної волі перестав належати до УГКЦ і Католицької Церкви взагалі й «усі священнодіяння священника Василя Ковпака та його послідовників неважні перед УГКЦ та всією Католицькою Церквою».
Разом з тим, Патріарх Любомир (Гузар) наголосив, що священникові В. Ковпакові та його послідовникам дорога до повернення до УГКЦ завжди відкрита за умови відречення від приналежності єпископу Фельє.
У свою чергу священник Василь Ковпак на прес-конференції 19 лютого 2004 року заперечив факт свого підпорядкування неканонічному єпископу Бернарові Фельє і не погодився з відлученням його від УГКЦ.
1 червня 2004 року завершив свою роботу Міжєпархіальний церковний трибунал 1-ї інстанції у справі отця Василя Ковпака, який за рішенням Синоду єпископів Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви було створено декретом Любомира Кардинала Гузара 5 березня 2004 року. Міжєпархіальний трибунал 1-ї інстанції визнав о. Василя Ковпака винним у порушенні канонів 1436, §§ 1-2; 1437; 1448, §1 Кодексу канонів Східних Церков.
На о. Ковпака було накладено церковну кару – велику екскомуніку. Цей вирок, згідно з нормами Кодексу канонів Східних Церков, підлягав апеляції, чим і скористався о. В. Ковпак, подавши її до Римської Апостольської Столиці.
Трибунал Верховного Архиєпископа УГКЦ визнав, що під час судового процесу було порушено процесуальне право.
Тому було розпочати новий судовий процес, який завершився 14 липня 2006 року винесенням вироку, у якому було визнано, що священник Василь Ковпак вчинив злочин схизми і на нього було накладено кару великої екскомуніки.
1 серпня 2006 року. о. Ковпак подав апеляцію на ім’я Святішого Отця Папи Римського. Її згідно з особливими приписами Римського Архиєрея розглянув Колегіальний Трибунал Конгрегації Доктрини Віри, який є найвищим судовим органом для цілої Католицької Церкви.
21 листопада 2006 року у Варшаві єпископ Річард Вілльямсон, якого Папа Римський Іван Павло ІІ 1988 року відлучив від Церкви, в каплиці лефевристів висвятив для України сім дияконів та двох священників. Церемонія відбувалася за участю о. Василя Ковпака.
Це викликало різку критику з боку єрархії УГКЦ. 24 листопада архиєпископ Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк) заявив про неправомірність цих свячень, а також наголошено, що співслужачи з екскомунікованим єпископом, беручи участь у свяченнях лефевристів, о. Василь Ковпак показав, що він обманює Церкву.
У жовтні 2007 року цих 7 дияконів отримали єрейське свячення з рук єпископа Фельє, а о. Ковпак був обраний головним настоятелем Братства священномученика Йосафата.
Радіо Трек: НОВИНИ
