Людство може бути самотнім у Всесвіті
Одна цивілізація на 100 тисяч галактик: несподіваний висновок дослідників
Науковець із Колумбійського університету Девід Кіппінг запропонував новий погляд на давнє питання: якщо Всесвіт такий величезний, чому ми досі не бачимо слідів інших цивілізацій?
Це питання ще у 1950 році поставив фізик Енріко Фермі. Воно стало відомим як парадокс Фермі. Суть проста: у Всесвіті мільярди зір і планет, тож розумне життя мало б десь ще з’явитися. Але жодних доказів цього ми не маємо, пише Universe Space Tech.
У 1970–1980-х роках з’явилася ідея Майкла Гарта та Френка Тіплера. Вони припустили, що якщо хоча б одна цивілізація виникла раніше за нас і змогла створювати міжзоряні зонди, то з часом вона могла б поширитися по всій галактиці. Тобто ми б уже точно бачили її сліди. Але цього немає — отже, можливо, ми самі.
Пізніше інші вчені критикували цю ідею, кажучи, що вона занадто спрощена: не факт, що цивілізації хочуть безмежно розширюватися або можуть існувати достатньо довго.
Кіппінг запропонував оновлену математичну модель. Він врахував не тільки нашу галактику, а й увесь Всесвіт, який постійно розширюється. Також він використав у розрахунках ідею так званих зондів фон Неймана — гіпотетичних роботів, які могли б самі копіювати себе і поступово заповнювати галактики.
Якщо ми зараз не бачимо ознак інших цивілізацій, то вони мають виникати надзвичайно рідко — приблизно не частіше, ніж одна на 100 тисяч галактик.
Це може означати, що розумне життя у Всесвіті справді є великою рідкістю — або що існує якийсь фільтр, який заважає цивілізаціям ставати достатньо розвиненими, щоб виходити в космос.
Радіо Трек: НОВИНИ
