Людей треба вчити виживати вже – на фронті, а не десь в Англії. Інакше це не працює, - Тетяна Чорновол
І взагалі – Людей треба берегти (с)
Тетяна Чорновол – відомий український політик, активістка Майдану та взагалі непересічна особистість. Із перших днів вторгнення вона – на війні.
Днями військова дала розгорнуте інтерв’ю «Еспресо». Ключовим у цій розмові, на нашу думку, був саме епізод про мобілізацію.
У ньому Тетяна торкається теми, про яку вже багато говорять відкрито в соцмережах:
Навчання наших військових за кордоном – не є ефективним.
Таких людей, коли вони повертаються із Англії чи ФРН, необхідно ще додатково готувати до бойової роботи та вчити елементарно – виживати на фронті.
Для цього – найкраще не формувати з них «необстріляні підрозділи», а розподіляти невеликими групами в бойові частини, де ветерани зможуть передати їм власний бойовий досвід та елементарно навчити, як виживати на фронті.
Подаємо нижче думки з цього приводу вже самої – Тетяни Чорновол:
– Кваліфікація командирів на певному рівні – це може бути проблема?
– Найбільша проблема – цінність людського життя. Знов-таки, на початку війни дуже цінувалося людське життя в професійних бригадах, які з 2014 року, бо кожна втрата на фронті – це були одразу перевірки: що відбулося, а чому так? Це було вже в крові: треба цінувати. І тут пів року, ще пів року і ще, як вниз падаємо, тепер у нас таке.
Я зараз стикаюся з тим, що командири хваляться кількістю втрат: «ми так гарно воювали, у нас стільки-то втрат».
– Це типу показник ефективності їхньої залученості?
У цьому є дуже великі проблеми… Я вам скажу, у нас дуже велика недостача зараз військових на фронті, зривається мобілізація.
Ті, що воювали з 2014-го, мобілізувалися ще в перші дні війни. Це люди з підвищеною відповідальністю перед своєю державою. Всі, хто хоч якось могли, все кинули і пішли воювати на початку війни. А зараз така ситуація, що багато цих людей вже закінчилися, скажемо так, багато хто знову-таки має вже не той фізичний рівень, щоб продовжувати бути постійно на фронті.
Контузії дуже сильно впливають на психіку.
Люди зриваються, психологічно згасають, не витягують по здоров’ю.
Звичайно, потрібен приплив нової крові, але знов-таки, яка це кров?
Зараз приходять люди, не готові фактично до боротьби. У цьому є проблема.
Я про це все говорю, бо людей треба берегти. Особливо берегти тих, які з початку війни, професіонали.
Є різні засоби: зброя, інтелект, нові технології, для того, щоб зберегти людей.
Це не вихід з ситуації, що мобілізуймо когось свіженького, відправимо на навчання в Британію, а потім у нас буде елітна військова частина, бригада – неправда, не вийде.
Вже зробили одну таку бригаду – 46-ту, яка втратила багато техніки, людей; де люди пройшли 100 навчань, повоювали три дні й на цьому закінчилися. Розумієте, не працює.
Тобто над людьми треба працювати, берегти й розвивати їхній професійний рівень. Не можна закінчити цих і десь набрати нових – я про це першочергово говорю.
- Треба відійти від цих кампаній, де ми, скажімо, жертвуємо великою частиною особового складу заради якихось маленьких тактичних перемог, а можливо це зовсім і не перемоги, якщо кладемо за це військових-професіоналів.
- Треба більше включати голову, технології, більше вчити людей і знов-таки не свіжомобілізованих.
Віддавайте свіжомобілізованих на фронт, щоб вони там поступово набиралися (до речі, найголовніше на війні спочатку навчитися виживати), от нехай вони там, на фронті, вчаться виживати потихесеньку та в цей час з фронту заберемо професіоналів, навчимо їх наступним технологіям, дамо зброю.
Вони далі цих свіжомобілізованих прикриють, дадуть їм можливість бути не зовсім на першій лінії, а десь на другий, третій з перескоками.
Треба професійно ставити всю цю взаємодію і взаємозаміну цих людей, але професіоналам треба давати можливість і відпочивати, і вчитися, і жаліти їх, і не витрачати їх до нуля, бо інших таких не візьмемо.
Радіо Трек: НОВИНИ