«Людей немає. Ми довели ситуацію до такої, що доведеться воювати – без людей», - Паоло Лумьєре
«І, до речі, наш порятунок може бути саме в тому, щоб перейти до ведення війни – без піхоти» (с)
Військовий оглядач, який працює під псевдо Paolo Lumiere завжди вирізнявся гостротою оцінок та несподіваністю передбачень, на які мало хто реагував, і які таки справджувалися.
Нині загальна тональність його постів – виразно не оптимістична. Ми вирішили розпитати у нього – чому?
– Ви кажете в одному з коментарів, що ворог, армія РФ, перевершує нас в усьому і, що головне – технологічно. Могли б пояснити більш детально в чому саме – технологічно – перевершує нас РФ? Кілька головних пунктів.
– В усьому перевершує. Список довгий: балістика, крилаті ракети, гіперзвукові ракети, авіаційні ракети, авіація, КАБ-и, артилерія, СРЗВ, виробництво стволів, FPV-дрони на оптоволокні, міни, Шахеди-ланцети-Молнії...
Простіше сказати в чому НЕ перевершує:
- Окремі наші розробки БПЛА ближнього і середнього радіуса поки що десь на рівні, саме розробки, я не кажу про кількість. Баба Яга, наприклад, їм сильно дошкуляє.
- Якісь тактично-технічні рішення, не стану їх називати, «тягаються» з подібним у противника.
- У нас більш організована технологічно-волонтерська спільнота, систематизований 3Д-друк, виготовлення плат ініціації, як приклад. Хоча їхня волонтерка буквально по п'ятах, і вона «тільки починає», і найгірше те, що вона одразу підхоплюється їхньою державою.
– Ігор Луценко, якого Ви періодично репостите, нещодавно запропонував усім нам (і в першу чергу великому бізнесу) перестати сподіватися на Державу. Мовляв влада – не здатна організувати оборонпром – на протидію ворогу. Тож вся надія на нас самих. Але чому це так? Що заважає владі на вашу думку?
– А чому ви думаєте що владі це «заважає»? Власне їй це не заважає аж ніяк. Значить у неї інші цілі, інші пріоритети, інші задачі.
Коли владі щось дійсно заважає, вона з цим дуже завзято і ефективно бореться.
Ви ж бачите з яким завзяттям і рішучістю влада позбулася «обмежено-придатних» і про ВЛК-шила їх усіх. В тому числі й критичних заброньованих, з відривом від виробництва. От вони владі дійсно заважали.
Або згадайте як влада «перекритичнювала» і позбавляла статусу критичних підприємства? Бо вважала що заброньованих «забагато». Навіть розробила «баблокритерії» для оцінки критичності. Не те, ЩО робить підприємство, а яку зарплатню платить і скільки заробляє.
– Давайте, окремо про Оборонпром. Ви спостерігаєте якісь покращення в його діяльності за період від початку повномасштабного вторгнення?
– Давайте діяльність оцінювати по результатам:
- «Нептуни» не полетіли.
- Виробництво далекобійних дронів орки більшою мірою розбомбили.
- «Паляниці» не полетіли.
- «Верби – Вільхи» не існують.
- Жодного вітчизняного ПЗРК і тим більше ЗРК нема. Тільки адаптації для запусків старих радянських чи західних натівських ракет.
- Міни (мінометні) не літають.
- Вибухівку фронт бере шляхом «кувалдингу» радянських залишків ТМ-62 і розковирюючи західні боєприпаси.
- «Пекли»... якісь одиничні невиразні свідчення їхнього імовірного застосування, це не виробництво, а якийсь одиничний випуск, ручна збірка. Жодного помітного впливу на фронт.
Просте питання до всіх: назвіть якийсь боєприпас чи засіб від УОП-и, який спричинив системний і відчутний вплив на фронт?
– УОП-а це підприємство «Укроборонпром», ви його не надто шануєте?
– Насправді, це ж не «підприємство». Це «Акціонерне товариство», об’єднання, угруповання. З Спостережною Радою, «геніальними потужними менеджерами», «молодими талантами», і т.д.
Воно об’єднує велику частину підприємств ВПК (Військово-промисловоко комплексу), не всі.
У нас взагалі забагато «рад», «асоціацій», «агенцій». Ще ж NAUDI є, наприклад. Це як поділ еліт, як білет в крутий гольф-клуб. Тільки от вітчзняного ПЗРК нема, з ними усіма.
Тому й моє запитання «Чи дала УОПа військам щось, що спричинило б відчутний вплив на фронт?», воно риторичне.
Хтось може скаже – ФПВ-шки і «оптика», так то не їхня заслуга, вони лише зараз – з таким запізненням – почали впрягатися в контракти.
Далекобійні дрони, якщо це УОП, то ми їх не вберегли. Тобто-вони не вберегли. Забезпечити безпеку виробництв це була задача УОП-и і МО, як структур.
Навіть якщо це приватні виробники.
– У деяких коментарях ви активно стаєте на захист Стерненка. Вірите, що йому вдасться підняти напрямок створення дронів-перехоплювачів «Шахедів»?
– Він уже його підняв. Наскільки це можливо в таких обставинах. Свого часу тільки кілька людей активно агітували за розвиток перехоплювачів як методу збиття розвід-БПЛА орків, а потім і перехоплення Шахедів.
Про це говорили я, Стерненко, і ще парочка людей. Причому наші великі Фонди мовчали. Це тепер вони всі різко «порозумнішали», включно з владою. А що було півтора роки тому?
– З іншого боку, хіба Стерненко чи Притула, чи Чмут – не є певними відгалуженнями («підрозділами») тієї самої влади?
– Як вони можуть бути підрозділами влади? Стереннко взагалі повісточка прилетіла одразу як він почав критикувати головкома...
На жаль вони зовсім не влада, вони - просителі і волаючі в пустелі. Просто є певна гласна чи негласна домовленість про межі дозволеного.
Критика не повинна переходити в загрозу для влади.
Стриманість, це нормально, весь світ тримається на важелях і противагах, на якихось домовленостях. Але коли сторони не «втрачають береги».
– Сирський, - його треба знімати?...
– Давайте так, політкоректно: я вважаю його діяльність непродуктивною, часто контрпродуктивною. Водночас я бачу стійку тенденцію до негативної селекції в наших замінах. Тому ніяких агітацій щодо заміни робити не буду. Не я ж його буду міняти і не я обиратиму на кого.
– ТРИ головні проблеми нашої оборони, на Вашу думку?
- Відповідаю:
- Немає засобів ураження. В тому числі і засобів протидії, КАБ-ам, в першу чергу, авіації, вертольотам. Це – провалений тил, провалена «мобілізація на завод», зрада «західних партнерів», в першу чергу США. І сюди ж, нема засобів захисту.
Нема протипіхотних мін, траншейних мін, систем дистанційного мінування.
Ми дуже повільно переходимо на логістику повітрям для переднього краю і не розвиваємо технології антидронового захисту.
Антидроновий захист, це проблема обох сторін, причому для атакуючої сторони це проблема ніби як набагато більша. Ми в обороні, але орки, завдяки масовості і системності, своїми дронами ізолюють наше поле бою, зупиняють логістику і ротацію. Скрізь одне і те ж.
Прості рішення тут вичерпались, на рівні «сам зібрав на колінках». Треба розробки більш технологічних КАПЗ і дуже важливо не віддати тут знову першість оркам, як з оптодронами, де ідея була наша, а реалізація їхня. Поки що всі наші «КАПЗ», це рушниці 12-го калібру і однозарядні сіткостріли.
- Немає адекватного керівництва, в першу чергу центрального, логістикою, безпекою, тактикою.
Сюди ж і відсутність ліній оборони, як інженерних комплексних систем. Намагаюсь тепер уникати слова «укріплень» в принципі. - Немає людей, це вже як результат, не вберегли людей... більше не буде. Ми вже довели ситуацію до такого стану, коли доведеться воювати без людей. Не людьми. Тоді ще є якісь шанси, на щось.
Ми або першими у світі це зробимо, або програємо і зникнемо з карти.
Людей, саме «наоблавлених» мобілізованих вистачить власне тільки на операторів дронів і їхнє охоронення. Наш генералітет досі воює «піхотою» і «штурмовиками».
– Одне рішення, ухвалення якого на рівні вищого керівництва Держави, могло б багато чого змінити для України, всього нашого народу та ЗСУ – у позитивну сторону?
– Це напевно до чаклуна Мерліна більше питання. Я ж не великий маг і не шарлатан, щоб обманувати читачів ілюзіями і марними надіями. Важко говорити про рецепти, коли кухню розвалили і весь посуд знищили.
Якщо навіть уявити що замість нинішнього головкома у нас появиться найкращий в історії Людства воєначальник, він опиниться в дуже скрутній ситуації. Я б назвав її безнадійною.
Тому давайте без пафосу: очевидним є те, що доведеться знижувати мобілізаційний вік. Раніше можна було б обійтися зниженням на 1 рік. І потім поступово. Тепер уже доведеться одразу знижувати мінімум на два роки. Людей більше брати ніде.
Обмежено-придатні закінчились. «Касти» – недоторкані.
Якщо ж ви ще раз зачепите критичних і персонал ВПК якимось «перекритичненням», тоді це все, «торба».
«Пенсіонери» від 45+, якщо це не старі геймери, в оператори дронів часто вже не годяться: очі не бачать, руки не слухаються.
Підготовка (БЗВП) має бути змінена. Замість маразму з ножовим боєм – пульт керування від БПЛА і інженерна підготовка..., короче кажучи, немає «одного рішення». Навіть застрелитись декому - не поможе :)
– Що б ви порадили всім українцям?
– Власне, поради ті ж самі. Ви повинні розуміти що минулого світу більше немає. Відповідно кожен робить свій особистий внутрішній вибір. Боротися, бути «в усьому цьому», або ж, прагнучи для себе і родини якогось зовсім іншого життя, з «світлим майбутнім», міняти своє місце перебування на планеті.
Для тих, хто петляє від реальності, хто поза Війною, з кіно-вино-клюби-танці, ну що ж, Реальність може постукати раптово і болісно, раптово все обірвавши.
Люди ж, які свій вибір зробили, які залучені до боротьби, чи в тилу, чи на фронті, я навіть не стану їх ображати якимись загальними пафосними порадами.
Всі все розуміють. Залишаються вже конкретні, «технічні деталі», які: збіглися, обговорили, і розбіглися. Бо може прилетіти.
Радіо Трек: НОВИНИ
