«Любарт»: чому стільки розмов про підрозділ, до якого йдуть – добровольці? (ФОТО)
Легендарна 20-та бригада НГУ
Завершується четвертий рік повномасштабної війни, технології змінюються, тактики змінюються. Але деякі речі залишаються незмінними: саме людина, воїн, здобуває перемогу.
Попри всю технологічність, територія вважається підконтрольною лише тоді, коли піхотинець встановлює прапор.
Саме тому ефективні підрозділи завжди на слуху. Але в найвидатніших підрозділів результати роботи обговорюватимуть вже після війни.
Саме таким і є Любарт.
Офіційний сайт бригади Любарт зібрав більше інформації про історію, подвиги та функціонування бригади.
Зараз це один з найефективніших підрозділів серед найкращих.
Тому що кожен боєць, незалежно від посади, володіє як різноманітним озброєнням, так і тактикою.
Військовослужбовці бригади виконували різноманітні задачі та отримали бойовий досвід, який мають далеко не всі підрозділи Сил Оборони.
Відповідно, офіцерський та сержантський склад — бойові командири, які пройшли бої російсько-української війни, а не ті, що закінчили військову кафедру багато років тому, щоб «не забрали в армію».
Синергія між навченим воїном і досвідченим бойовим командиром приносить результат у вигляді знищеної техніки, ліквідованого особового складу противника, відвойованих клаптиків землі.
Попри міфи, які несуться в тік-тоці, добровольці долучаються до війська навіть на четвертий рік війни.
Молодь підростає і вступає до лав. Багато хто дозріває і відчуває, що тепер його черга боронити рідну землю. Незалежно від мотивації чи поклику, люди шукають підрозділ, опираючись на два принципи:
- Можна знайти себе у війську і приносити користь. Попри те, що в армії кожна посада важлива, більшість вмотивованих людей не хочуть долучатися до війська, щоб увесь час носити дошки чи розвантажувати вагони.
Тому бойові підрозділи, в яких є багато досвідчених воїнів і досвід виконання різноманітних та важливих задач виглядає правильним вибором. - Надійність та впевненість у тому, що в найскладнішій ситуації тебе не покинуть. Підрозділи, які дбають про своїх і в бою, і після нього, викликають довіру. Мова не лише про медицину чи евакуацію з поля бою.
Це також про те, чи знайдеться місце для пораненого, який хоче залишитися в строю, чи його «спишуть» і забудуть про нього.
Людям важливо знати, що після переможного закінчення війни, вони не залишаться сам на сам з минулим.
Тому братерство, яке впроваджує Любарт, так мотивує добровольців попри дуже тривалий час війни з росією (майже 12 років).
Адже людина йде в ефективний підрозділ, щоб прискорювати перемогу: не жити війною, а зробити так, щоб воювати не довелося їхнім дітям.
Тому кожна дія на фронті — це крок до мирного життя. До життя, де подвиги героїв пам’ятатимуть.
Тому люди приходять у братерство, а не просто йдуть на війну.
Йдуть до тих, з ким зможуть стати своїми. Йдуть не в останню путь, а щоб повернутися.
Радіо Трек: НОВИНИ
