«Немає поганих армій. Є погані полководці», - Лікарчук про «критичний стан» початкової освіти
Вважає недоліки не варто списувати на війну та ковід
Як ми писали раніше, Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив звіт про результати загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти 2024 року «Навчання в кризових умовах: читацька, математична та природничо-наукова компетентності випускників початкової школи».
Ми писали про це у матеріалі;
Закінчують початкову школу і не вміють читати: тривожна статистика по Україні погіршується
Тим часом автори дослідження резюмували його висновком, що драматичного падіння успішності учнів початкової ланки в кризових умовах ковіду та війни не відбулось.
Водночас не відбулося й істотного покращення навчальних досягнень випускників початкової школи, якого можна було б очікувати з огляду на впровадження в початковій ланці освіти нових підходів, що відповідають ідеям НУШ.
Професор, доктор педагогічних наук, ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук у одній із груп у Facebook висловився про це дослідження.
Насамперед, Лікарчук визнав його ґрунтовним, цікавим та якісним.
Водночас він підкреслив, що не розуміє поняття «критичний стан».
Бо маркерів, на основі яких можна стверджувати про критичність стану в освіті у природі немає.
Точно так, як і не розумію сутності твердження про «обережний оптимізм». Якщо порівняти результати 2018 і 2024 року - з математики і читання різниця незначна.
Тобто, маємо системну проблему із якістю знань у початковій ланці НУШ. Який там оптимізм? Тим більше, обережний.
Також Лікарчук не погоджується, що концептуальні, стратегічні й тактичні промахи в реалізації Концепції НУШ варто списувати лише на війну укупі з ковідом.
Якби війна чи ковід були головними причинами проблемної ситуації з якістю початкової освіти, то результати 2018 і 2024 років мали б суттєво відрізнятися.
Що далі? - запитує освітянин
І сам дає відповідь: упевнений, що нічого.
Така традиція української системи управління освітою.
Були дослідження 2018, 2022 років, маємо результати трьох досліджень Pisa, аналітику за результатами ряду дрібніших досліджень.
Чи ж маємо хоч одне серйозне управлінське рішення, прийняте на їхній основі та втілене в життя?
Особисто про такі я не чув.
Завершує свій допис Лікарчук висловленням жалю щодо марності подібних досліджень:
Добре, якщо все це не закінчиться черговим пошуком цапа-відбувайла, в особі українських педагогів, яких звинуватять в існуючих проблемах.
Тож укотре нагадаю слова Наполеона Бонапарта: «На війні немає поганих армій. Є погані полководці»
Радіо Трек: НОВИНИ
