Кремль хоче паралізувати три найбільші міста України масованими ударами — NYT
Ці цифри наведені в перехопленому документі
Росія намагається посилити тиск на Україну перед зимою, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі. За оцінкою аналітиків, Кремль розраховує, що перебої з електрикою, опаленням і водопостачанням змусять українців вимагати завершення війни на умовах Москви.
Про це пише The New York Times, посилаючись на оцінки військових експертів і перехоплений російський документ із планом ударів по енергетичних об’єктах.
Які міста Росія хоче залишити без світла
За даними NYT, українська сторона передала європейським представникам перехоплений російський план атак на енергетичну інфраструктуру. У документі йдеться про можливе відключення Києва, Харкова та Одеси від електроенергії, опалення і води.
Для цього, за оцінками авторів плану, Росії знадобилося б приблизно:
-
70 балістичних ракет;
-
720 далекобійних безпілотників;
-
150 керованих авіабомб.
Ці цифри наведені в перехопленому документі й не гарантують, що Росія зможе досягти поставленої мети. Результат залежатиме від роботи української ППО, стану енергосистеми та швидкості ремонту пошкоджених об’єктів.
Чому російські атаки становлять загрозу
Росія посилила удари по енергетиці та промисловості. Особливу небезпеку становлять реактивні безпілотники, які рухаються швидше за звичайні дрони й ускладнюють роботу української протиповітряної оборони.
За словами Гаррі Неделку з аналітичної компанії Rasmussen Global, Кремль намагається налякати українців перед зимою та змусити Україну піти на поступки.
Водночас військові експерти зазначають, що самі лише повітряні бомбардування не обов’язково змушують суспільство капітулювати.
Чому Київ став вразливішим до відключень
Після російських ударів у жовтні в Києві запровадили графіки відключень електроенергії ще до початку сильних морозів.
Однією з причин є пошкодження трьох столичних теплоелектроцентралей. До повномасштабної війни їхня сукупна потужність становила близько 1,3 гігавата. До осені 2026 року вона скоротилася приблизно до 500 мегаватів, повідомила енергетична аналітикиня Марія Цатурян.
14 жовтня російські війська атакували всі три ТЕЦ балістичними ракетами. Через це Київ став більше залежати від електроенергії з інших регіонів України.
Росія також завдавала ударів по підстанціях, через які електроенергія передається споживачам.
Чому Україні складно відбивати атаки
Україна відчуває нестачу засобів протиповітряної оборони, зокрема ракет-перехоплювачів Patriot, які використовують для знищення балістичних цілей.
За даними NYT, 14 жовтня Україна повідомила про знищення лише чотирьох із 39 російських балістичних ракет, запущених під час однієї з найбільших подібних атак за час повномасштабної війни.
Україна розробляє власні дрони-перехоплювачі та звертається до західних партнерів по додаткові засоби ППО. Серед потреб — ракети для винищувачів, які можуть збивати швидкісні безпілотники, та зенітні комплекси середньої дальності.
Як удари впливають на українську економіку
Російські атаки завдають шкоди не лише енергетиці, а й промисловості. Через пошкодження підприємств Україна втрачає виробничі потужності, робочі місця та податкові надходження.
Зокрема, один із найбільших виробників сталі в Україні, Metinvest, був змушений зупинити своє найбільше підприємство після удару 17 балістичними ракетами. У компанії працюють понад 36 тисяч людей.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що цьогорічні втрати податкових надходжень можуть сягнути близько 1,7 млрд доларів. Це створює додаткові труднощі з фінансуванням державних потреб, зокрема оборони.
Чи може Росія змусити Україну капітулювати
Україна пропонувала обмежене перемир’я, яке передбачало б припинення ударів по енергетичних об’єктах або портовій інфраструктурі. Однак, за оцінкою аналітиків, Кремль наразі не має очевидних причин відмовлятися від повітряних атак перед зимою.
Водночас ефективність російської стратегії залежатиме від здатності України захищати енергетичні об’єкти, відновлювати пошкоджену інфраструктуру та отримувати необхідну військову допомогу.
Радіо Трек: НОВИНИ
