Креативні індустрії: погляд Мюнхена, Рівного та Івано-Франківська (ФОТО)

У межах медіапроєкту Creative City Rivne

В рамках форумної частини фестивалю House of Europe Festival відбулася панельна дискусія за участю керівника Центру експертної підтримки креативних індустрій Мюнхена (Німеччина) Юргена Еннінгера, СЕО «Промприлад.Реновація» Юрія Филюка та генеральної директорки РЕНОМЕ Надії Гладкевич.

Спільно спікери обговорили тему: Якою має бути екосистема для креативних бізнесів?

Ми пропонуємо вам найцікавіші тези панельної дискусії, які стануть у пригоді на шляху до креативного розвитку Рівного.

Про створення середовища для креативних індустрій

 

Керівник Центру експертної підтримки креативних індустрій Мюнхена Юрген Еннінгер

У 2000-х Європейський Союз у рамках Лісабонської угоди запропонував стратегію розвитку суспільства знань та економіки знань. Це змотивувало уряд Німеччини робити кроки у напрямку розвитку такого суспільства – вперше було визначено, що таке культурні та креативні індустрії.

Урядовці визначили 11 субсекторів: архітектура, дизайн, музика, кіно, видавнича сфера, гейм-дизайн, реклама та інші. До прикладу, сфера ККІ дуже важлива з економічної точки зору, але також й дуже неоднорідна, гетерогенна. Сфера музики, до прикладу, охоплює 150 професій. Це дуже велика гетерогенна сфера.

У Німеччині першочерговою задачею було створення контактних центрів два рази, адже креативні люди навряд чи підуть за консультацією чи допомогою до міської адміністрації або у департамент економічного розвитку, адже вони культурно вмотивовані та асоціюють себе з культурним департаментом або зі своїми професійними мережами.

 

Саме тому німецький уряд знайшов спеціалістів на місцях, які б йшли у ці професійні мережі та розповідати креативним людям про економічну складову їх діяльності. Таким чином у 2010 році було створено 8 контактних центрів, де креативні люди могли звертатися за допомогою у розв’язанні різних економічних питань їх діяльності.

В Баварії ці зусилля були успішними, ми мали дуже багато людей, які приходили і консультувалися у нас. Для метрополійної території Мюнхена, яка налічує половину жителів Баварії, культурні та креативні індустрії є так само важливими, як і для метрополійної території Берліна.

У Мюнхені наш контактний центр поєднав в собі культурний, економічний та департамент із нерухомості міста. Таким чином ми змогли забезпечити субсидії для креативних підприємців і запропонувати їм дешевші, ніж зазвичай, мистецькі ательє, майстерні та офіси.

Співзасновник платформи «Тепле місто», Генеральний директор «Промприлад.Реновація» Юрій Филюк

Починали 7 років назад, коли не існувало державних програм. Хотілося почати запускати нові процеси в місті, яким би сприяли у розвитку. Була заснована ГО «Тепле місто», яка вибудовувала взаємодію та ефективний діалог у трикутнику бізнес, громадянське суспільство та органи місцевого самоврядування.

Так почали реалізовуватися проєкти у напрямах освіти, мистецтва, нової екології, урбаністики, спорту, екології, енергоефективності, сталої мобільності, нових медіа, соціального підприємництва. Серед перших був досвід Urban Space 100. Це креативне, нестандартне рішення.

Креативність стає необхідною та обов'язковою так само як і диджиталізація, якісна освіта чи прошивка сучасним мистецтвом.

«Промприлад.Реновація» є нашим найамбітнішим проєктом. На 2 га землі, на території майже 40 тис. кв.м ми вибудовуємо екосистему, інфраструктуру для розвитку освітніх, мистецьких, економічних проєктів, робимо акцент на нову економіку, яка в дечому є й креативною економікою.

Скажи мені, в якому стані в тебе мистецтво, освіта, економіка, я скажу тобі, в якому суспільстві ти живеш

Генеральна директорка РЕНОМЕ Надія Гладкевич

Великому бізнесу без креативних індустрій некомфортно. Великий бізнес повинен стати креативним, якщо він хоче залишитися на плаву. Зараз криза споживання, старі товари та послуги відходять. Нинішнє споживання більш емоційне.

«Потрібна емоція, а це все – креативність».

 

Ми повинні думати про те, як зробити Рівне привабливим для творчих людей, де вони можуть вільно висловлювати свої думки та будь-коли мати доступ до коворкінгів.

 

Без підтримки великого бізнесу зробити це дуже важко.

Сергій Гемберг 5-6 років тому започаткував моду на креативні індустрії в місті, коли відбулася зустріч з Рагнаром Сіллом, поїздка до Івано-Франківська. У Рівному ми хотіли відкривати Urban Space, але реалії Рівного дещо інакші. Натомість ми створили ГО «Платформа взаємодій «Простір», де минулого року пройшло 365 подій. Місце для такої платформи обрано правильне - це університет, бо освітній компонент - це важливо.

Якою має бути освіта для креативних індустрій?

Співзасновник платформи «Тепле місто», Генеральний директор «Промприлад.Реновація» Юрій Филюк

Щоб відповісти на це питання, треба зрозуміти, на якій вихідній точці ми зараз знаходимося та які питання вирішуємо. Коли ми створювали Urban Space 100 з амбіцією у 100 тис. доларів, ми створили перше «третє» місце, де люди почали перетинатися. Це дало свій ефект і дозволило робити подальші кроки.

Зараз ми говоримо про Промприлад.Реновація - проєкт з бюджетом у 30 млн доларів, що змушує нас говорити про зовсім інший рівень складності та розв'язання задач.

 

Туди закладаються такі елементи як найбільший в України мейкер-спейс на 2,5 тис. кв.м для можливості прототипування у т.ч. на пільгових умовах для креативних індустрій; стартап екосистема з інкубаторами та акселераторами; перша в Івано-Франківську бізнес-школа. Це вже більш комплексні, складніші рішення.

Задача, на яку ми виходимо - це збудувати learning environment, освітнє середовище, яке і є найбільш навчальним. Зараз ми з вами знаходимося у супер точці тут й зараз, бо навколо є дуже багато людей з потенціалом, і кожен з нас може вийти звідси чимось збагатившись. Додати сюди ще інфраструктурну підтримку та підсилити це системністю - це може давати ще більший результат.

Генеральна директорка РЕНОМЕ Надія Гладкевич

Потрібен правильний нетворкінг та майданчики для нетворкінгу. Також потрібні особисті консультації від фахівців, менторство людей з бізнесу. Зараз є дуже багато державних програм, якими молоді підприємці ще не вміють користуватися.

Для навчання у ГО «Платформа взаємодій «Простір» ми обрали правильне та доступне місце - це університет НУВГП. Юрію доводиться тягнути освіту в Промприлад, а ми прийшли до освіти. Нам тепер важливо створити повноцінний коворкінг з елементами навчання та обміну ідеями. 

МАЙБУТНЄ

Співзасновник платформи «Тепле місто», Генеральний директор «Промприлад.Реновація» Юрій Филюк

Якщо брати орієнтири на майбутнє, то Івано-Франківську важливо орієнтуватися не на Львів (з усією повагою та любов'ю до Львова), а на Нью-Йорк, Лондон, Сан-Франциско, Остін і Мюнхен.

Нещодавно це звучало як романтична, невиправдана амбіція, але станом на зараз ми є партнерами зі Стенфордом, Оксфордом та урядами багатьох країн – це і Швеція, і Канада, і різні фонди. Маємо доступ до експертизи світового рівня. Це дає свої плоди. У 2008 Forbes робило аналітику українських міст на предмет привабливості ведення бізнесу. Івано-Франківськ був у третьому десятку. Зараз вийшов новий випуск Forbes, де вони повторюють це дослідження і Франківськ поставили уже на перше місце.

Керівник Центру експертної підтримки креативних індустрій Мюнхена Юрген Еннінгер

Нам важливо зрозуміти, що культурні та креативні індустрії створюють цінність у дуже відмінний від традиційного спосіб. Зазвичай це більше через ланцюги цінності мережі, а не через традиційні ланцюги доданої вартості. Коли ви створюєте майданчики для взаємодії - на локальному, регіональному та міжнародному рівні, то повинні розуміти, що ви вже створюєте додану вартість для креативних підприємців.

З цією мотивацією ми пропонуємо безкоштовні консультації.

В метрополійній території Мюнхена працює близько 130 тис. людей у сфері культурних та креативних індустрій. В середньому ми консультуємо від 3 до 5 тис. людей щороку. Також ми дійсно намагаємося створити мережу. Пропонуємо сесії, де можна почерпнути натхнення, запрошуючи хедлайнерів, цікавих провідних спікерів. Працюємо поза межами Баварії, з Нідерландами та Шотландією.

Згідно з останніми дослідженнями на тему креативних індустрій, Мюнхен знаходиться між Лондоном та Парижем. Це дуже хороші результати, якими я персонально одночасно і здивований, і задоволений.

Найбільшим викликом для Мюнхену є зараз сектор нерухомості. Мюнхен - це найдорожча частина Німеччини зараз - вдвічі дорожча ніж Франкфурт. Ми почали співпрацювати з нерухомістю, якою завідує міська влада - ми знайомили між собою креативних підприємців та об'єкти нерухомості, власником яких була міська влада. Нині ми є частиною департаменту міського планування.

В Мюнхені створюється два нових райони, і ми продумуємо заздалегідь можливості для культурних та креативних індустрій. Тепер ми не перебудовуємо «старе», а створюємо «нове» з думкою про креативний сектор.

[media=198437][media=198444]

Наші новини у Тelegram. Номер Радіо ТРЕК у Viber: 063-73-4-106-4 

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram.
Viber: 063-734-106-4
Богдана Карц

Богдана Карц

Знайдено акіту

В районі Басового Кута знайдено собаку породи акіта. Тому, хто загубив улюбленця, прохання телефонувати  

Знайдено коробку зі взуттям

В торговому центрі Ліон, що на продуктовому ринку, знайдено коробку зі взуттям.    

Знайдено техпаспорт

Знайдено техпаспорт на автомобіль «Мазда». Тому, хто загубив, прохання телефонувати:  

Більше оголошень