Хімічна атака: як діяти, щоб вижити (ІНСТРУКЦІЯ+ВІДЕО)
«Ви маєте справу зі злочинцем, будьте готові до всього»
21 серпня 2013 року режим Асада за підтримки Росії атакував у Сирії власний народ нервовим агентом зарином.
За декілька годин після інциденту в мережі з'явилися дюжини відео, які показували дорослих та дітей у вкрай важкому стані.
На тілі у людей не було жодних слідів ушкоджень, та вони задихалися, були дезорієнтовані, блювали, втрачали свідомість.
У результаті нападу загинуло 1400 людей, багато з яких – діти. Загалом хімічні атаки в країні застосовувалися щонайменше 50 разів.
"Росіяни бомбили нас зарином, це нервовий агент. Він не має запаху, не має кольору. Ти не можеш зрозуміти, що це атака, поки не починаються симптоми«, – каже сирійський доктор Абдула Алхаї.
І відразу додає:
"Ви маєте справу зі злочинцем, будьте готові до всього".
Що таке хімічна зброя
Хімічна зброя (ХЗ) – це зброя масового ураження, заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. ХЗ може бути у вигляді газу, порошку чи у рідкій формі.
Контакт з отрутою може статися через дихання або ж через шкіру та/чи слизові оболонки. Інший варіант – через зараження ґрунту.
«Доставляти» хімічні агенти можна різними шляхами:
- літаками;
- дронами;
- артилерією;
- ракетами;
- людськими ресурсами.
Хімічну зброю також називають бойовими отруйними речовинами (БОР).
Є 5 основних видів бойових отруйних речовин:
Шкірно-наривні або блістерні агенти
Спричиняють сильний біль та подразнення в районі шкіри, очей та слизових оболонок. В результаті на тлі з'являються болючі, наповнені рідиною пухирі. Прикладом такої речовини може бути іприт або «гірчичний газ».
Нервові або нервово-паралітичні агенти
Іноді їх ще називають нервовими газами. Вони впливають на нервову систему, порушуючи механізми, завдяки яким нервові закінчення передають сигнали органам.
Отруйні речовини задушливої дії
Легені наповнюються рідиною, що може спричинити задуху. Найбільш розповсюджені приклади отруйні речовин задушливої дії – це хлор та фосген.
Кров'яні або загально отруйні агенти
Впливають на організм, всмоктуючись в кров. Прикладом може бути газ ціанід.
Отруйні речовини психохімічної дії
Психоактивні речовини, які викликають тимчасову недієздатність.
Деякі з цих агентів мають специфічний запах. Деякі – не мають жодного запаху чи кольору.
Хімік та токсиколог Володимир Саркісян наголошує, що в ЖОДНОМУ разі не варто принюхуватись до речовини.
Чим тепліша погода, тим швидше випаровується речовина і стає небезпечнішою, адже її концентрація в повітрі збільшується.
За словами доктора Абдули Алхаї, лікарям важливо запитати пацієнтів, який запах вони відчували, щоб зрозуміти, який саме газ використали під час хімічної атаки.
Найбільш розповсюджені речовини, які використовуються під час хімічних атак
Іприт або гірчичний газ також був одним з видів хімічної зброї, який використовували під час війни з Сирією.
Якщо це був запах часнику чи цибулі – скоріше за все проти людей використовували іприт.
Основний симптом – великі та болісні пухирі на шкірі.
"Шкірно-наривні отруйні речовини однаково згубно впливають і на шкіру, і на органи дихання, і навіть на органи травлення. При серйозних отруєннях пухирі на шкірі з'являються через 6-8 годин, так само, як і пошкодження в дихальних шляхах – аж до крововиливу і набряку легень", – каже Саркісян.
Симптоми часто мають відкладену дію, це так званий латентний період, пояснює хімік. Але за умов високих концентрацій смерть наступає впродовж кільканадцяти хвилин.
Тобто гірчичний газ руйнує клітини через хвилини після контакту. Але через декілька годин після ураження почне з'являтись біль та інші симптоми.
Інші симптоми:
- сильне слиновиділення;
- діарея;
- блювання;
- звуження зіниць;
- сльозотеча.
Хлор – отруйний газ, який має жовтувато-зелений колір. В Сирії атаку хлором здійснили у 2018 році. Тоді бомбу на місто Саракіб скинув гелікоптер.
Основні шляхи атаки хлором:
- розпилення газу в закритому приміщенні;
- розпилення газу на вулиці;
- зараження води хлором.
Головний шлях ураження – вдихання парів хлору.
Немає антидота або якогось особливого типу лікування.
Ціанід або синильна кислота може використовуватись як газ або спрей.
Цією речовиною можуть забруднювати і воду, і їжу, її використовують для атак як всередині приміщення, так і на вулиці.
Серед ранніх симптомів отруєння ціанідом:
- відчуття запаморочення;
- нудота;
- блювання;
- відчуття задухи;
- відчуття тривоги;
- пришвидшене дихання;
- відчуття скованості в районі шиї;
- проблеми з диханням;
- спазм м'язів;
- кома тощо.
Усі вищезгадані симптоми і навіть смерть можуть проявитись як і через декілька хвилин після контакту з БОР, так і через декілька годин чи навіть днів, зауважує Володимир Саркісян.
Як реагувати на загрозу хімічної атаки та надати першу допомогу
Не нехтуйте попередженнями про повітряні тривоги.
Сигнал хімічної тривоги в теорії має дещо відрізнятися від сигналу «Повітряна тривога», до якого ми, на жаль, вже звикли. Про хімічну загрозу повідомляють чергуванням довгого і короткого звуку сирени.
Штатні бомбосховища (ті, що обладнані саме як бомбосховища) мали би бути обладнані колективними системами фільтрації повітря та протигазами.
"Сховища у підвалах житлових будинків і новозбудованих ТРЦ – це не штатні, а пристосовані. Вони таких систем не мають. Гарною альтернативою може бути метро: там закладалися такі системи за радянських часів. Та й величезний об'єм повітря теж грає роль", – пояснює науковець.
Навіть ваша власна квартира може стати більш-менш надійним прихистком від хімічної зброї масового ураження.
Не зловживайте провітрюванням оселі, зокрема під час і одразу після авіанальотів чи обстрілів.
Пластикові вікна вельми ефективні для ізоляції від отруєного середовища. Заздалегідь подбайте про те, щоб мінімізувати протяги у тому місці, де ви перебуваєте під час повітряних тривог.
Тримайте у місці свого постійного сховища запаси питної води, їжі і ліків на дві доби, елементарних засобів гігієни та змінного одягу ретельно упакованими у плівку.
Якщо хімічна тривога заскочила на вас на відкритій місцевості, спробуйте негайно знайти прихисток у найближчому приміщенні або в автомобілі з піднятими вікнами.
Відчуваючи бодай натяк на незвичний запах, не гайте часу на те, щоб його проаналізувати і не принюхуйтеся – ви встигнете це зробити пізніше, пригадуючи свої враження. Тяжкість отруєння залежить не лише від концентрації отрути, а й від часу впливу трунку на організм. Чим більше вдихів отруйного повітря ви зробите, тим більше шансів отримати тяжкі отруєння.
Негайно одягніть окуляри, якщо ви їх носите. Пересувайтеся швидко, але не біжіть, не прискорюйте дихання.
Не покладайтеся на аматорські рекомендації: ані маски, ані респіратори, навіть просочені будь-якими реагентами, не захищають від БОР.
Не виходьте на вулицю одразу після завершення обстрілу, якщо відбулася атака хімічною зброєю, навіть якщо ви вживали певні заходи перестороги, адже ви не маєте навичок пересування по зараженій місцевості.
❗️Стійкість більшості бойових отрут сягає кільканадцяти годин, і ви ризикуєте отримати ураження. Дочекайтеся рятувальників ДСНС або сповіщення про те, що хімічна загроза минула, та про безпечні шляхи евакуації.
Ми дуже сподіваємось, що інформація з цього матеріалу ніколи вам не знадобиться.
Радіо Трек: НОВИНИ
