До чого в цій історії школи й вчителі?! Освітянка розкритикувала необхідність працювати безкоштовно
МОН пропонує вчителям витрачати час на роботу, яка не оплачується
Леся Хлипавка, учитель-методист, співавторка навчальних програм та матеріалів з історії у рубриці «Погляд» на сайті НУШ висловила свою думку про лист від Міносвіти «Про окремі питання оцінювання результатів навчання» № 1/4895-25 від 14 березня 2025 р, який був розісланий департаментам (управлінням) освіти і закладам післядипломної педагогічної освіти.
За словами вчительки, на 11 аркушах автори пояснюють вчителям, як саме треба спланувати поточне оцінювання й вивести оцінку за семестр за групами результатів у різних освітніх галузях.
Як зазначає Леся Хлипавка, у документі зафіксовано й наступне: Для малогодинних предметів чи курсів має бути не менше ніж дві оцінки за кожною групою результатів на семестр.
Освітянка пропонує порахувати скільки часу потрібно витратити на таке оцінювання щодо громадянської та історичної галузі, зокрема, для курсу «Історія України» / «Всесвітня історія» 7 класу, де більшість учнів мають навантаження в 1 год на тиждень й при тому мають отримати оцінки за трьома групами результатів.
- Орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ – 2 роботи.
- Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту – 2 роботи.
- Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію – 2 роботи.
І все це треба зробити приблизно за 15 уроків, на кожному з яких – щоразу нова тема… - підкреслює педагогиня.
Вона порахувала, що для виконання цих вимог потрібно:
- підготувати завдання;
- перевірити, оцінити й дати рекомендації.
Усім причетним добре відомо, що в 5–11 класах за перевірку учнівських робіт доплату у розмірі від 10 до 20% посадового окладу здійснюють лише вчителям української мови, літератури, математики й іноземної мови, - зазначає учитель-методист.
А хто й коли має перевіряти роботи з історії, хімії, фізики, біології, географії? Рекомендації надали, але хто має оплатити таку освітню послугу? За рахунок яких коштів і в якому порядку? Про це у документі ані пари з вуст.
З мого вчительського досвіду, щоб перевірити й дати рекомендації на виконану письмову роботу для одного учня, йде щонайменше 3–5 хв. З розрахунку на 30 учнів це від 120 до 150 хв. І це лише для одного класу.
Ти витратив дві години свого особистого часу, а здобувач освіти на роботу навіть і не глянув. Хто просто зібгає й одразу викидає, хтось похапцем вкладає куди очі бачать. Батьки теж ті групи результатів не розуміють (та й чи мають розуміти?), - зауважує Леся Хлипавка.
Але вишенькою на цьому торті, - пише вона, - є те, що у підсумку виводимо середнє арифметичне всіх груп результатів.
Тож виникає питання:
- Чи знають розробники і, відповідно, замовники в особі міністерства, що вони ускладнюють і так не оплачувану роботу вчителя із перевірки учнівських робіт? Тобто вчитель має ще більше особистого часу використовувати на неоплачувану роботу. Абсурд? Ні, кажуть в міністерстві: так і треба.
- А як же академічна свобода вчителя, на яку посилаються автори рекомендацій, взагалі вписується в цей алгоритм?
Також авторка допису звертає увагу на «ще один важливий і майже не помітний нюанс».
Вищезгаданий лист адресовано не керівникам ЗЗСО, не вчителям, адреси вказані ось так: «Департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, заклади післядипломної педагогічної освіти.
Логічне питання: до чого в цій історії школи й вчителі?!
Чи вчителям як бонус слід очікувати нові курси щодо оцінювання й, звісно ж, у післяробочий час.
Радіо Трек: НОВИНИ
