Цих українських фільмів влада СРСР боялася, як вогню: перелік заборонених стрічок (ФОТО)
Вони ввійшли в історію світового кіно
Нав'язування українцям брехні мало глибоке коріння в радянській системі. Вона контролювала усі сфери життя, включно з кінематографом. Українське кіно стало жертвою через репресії радянської влади.
У ті часи фільми, які відображували українську культуру, історію та реальність, були заборонені для перегляду. Обмежуючи доступ до правдивої та самобутньої культурної спадщини тогочасна влада хотіла змінити світогляд громадян.
Українські фільми, які були заборонені в СРСР
«Совість»
Фільм 1968 року «Совість» спочатку зазнав заборони та став жертвою злодійства і вважався назавжди втраченим. Після заборони єдина наявна копія була викрадена, і здавалося, що фільм безслідно зник із культурної пам’яті.
Однак у 1989 році, коли невідома особа підкинула під двері фільмосховища Державної кіностудії імені Довженка плівку з фільмом.
Ця плівка виявилася тією самою забороненою стрічкою, і її повернення стало сенсаційною новиною для кінематографічної спільноти.
«Білі Хмари»
Робота 1968 року Ролана Сергієнка «Білі хмари» зазнала численних цензурних втручань, які значно вплинули на його кінцевий вигляд. Спочатку стрічка зустрілася з жорсткою критикою з боку СРСР, і з неї було вирізано багато важливих сцен.
Це призвело до того, що фільм був змушений змінити свою початкову концепцію та художні рішення.Через численні перероблення стрічка фактично не дійшла до глядача в тому вигляді, в якому її задумував режисер.
«Криниця для спраглих»
Фільм відзнятий 1966 року Юрія Іллєнка, знятий за сценарієм Івана Драча, спочатку не мав жодного шансу потрапити на екрани. Через «ідейні збочення» і критичний погляд на радянську дійсність, який не вписувався в офіційну ідеологію, ЦК КПУ наказав знищити всі копії фільму.
Однак одна копія «Криниці для спраглих» залишилася в безпеці завдяки сміливості самого режисера Іллєнка.
Він зміг викрасти цю єдину копію, і вона залишалася захованою протягом усього часу заборони.
Лише у 1988 році, після 22 років небуття і цілковитої невідомості, глядачі нарешті мали змогу побачити «Криницю для спраглих».
«Пропала Грамота»
Фільм відзнятий 1972 року займає 12-ту позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, що підкреслює його значущість у національному кінематографі. «Пропала грамота» з виразним українським колоритом також потрапила в чорний список радянської політики.
Після численних правок і втручань цензури, фільм не був дозволений до показу. Лише через 12 років стрічку можна було переглянути на екранах.
«Та, що входить в море»
Короткометражка Леоніда Осики, знята у 1965 році, стала справжньою сенсацією в СРСР. У своєму дебютному фільмі режисер відмовився від використання будь-якого словесного тексту. Замість слів він застосував світло, колір, образи, відчуття та емоції, створюючи унікальний кінематографічний досвід.
Переказати зміст фільму було неможливо, оскільки його сила і виразність полягала саме в візуальному і чуттєвому сприйнятті.
Попри його інноваційність, фільм був публічно звинувачений у «екзистенціалізмі» та «занепадництві», що відображало негативне ставлення влади до його сміливого художнього підходу.
Через обвинувачення фільм ніколи не виходив у широкий прокат. Переглянути фільм можна було лише наприкінці 1980-х років.
«Довгі проводи»
Коли фільм 1971 року був вже майже готовий, керівництво Одеської кіностудії почало вимагати від Муратової переробити його. Вона навідріз відмовилася від цих вимог та залишила фільм в його первісному вигляді.
Невдовзі, спеціальною постановою ЦК Компартії фільм був повністю заборонений. Лише через 15 років, після зміни політичного клімату та зниження цензурного контролю, фільм нарешті вийшов на екрани.
Його презентація на міжнародній арені була успішною, й стрічка отримала премію на Міжнародному кінофестивалі в Локарно.
Ці фільми стали символами боротьби за культурну ідентичність і творчі свободи. Їхня заборона в СРСР підкреслює важливість і вагу українського кінематографа, який, попри всі труднощі, залишив значний слід в історії світового кіно.
Джерело: 24 Кіно
Радіо Трек: НОВИНИ
