Ці прізвища були під забороною в СРСР: Як радянська влада стирала українську ідентичність
Чому «Іваненко» ставав «Іваненковим»
У радянські часи українські прізвища часто навмисно змінювали, спотворюючи їх до невпізнання. Такі дії були частиною політики зросійщення, спрямованої на послаблення національної самобутності українців, пише Главред.
Українські прізвища — це не просто слова, а важлива частина культурної спадщини, що формувалася протягом століть. Вони вирізняються милозвучністю, різноманітними суфіксами та глибоким змістом, який відображає історію, походження та традиції.
Саме через це радянська влада намагалася уніфікувати їх, наближаючи до російських мовних норм.
Зросійщення відбувалося кількома способами.
Наприклад, до прізвищ із закінченням «-ко» додавали «-в», унаслідок чого вони набували російського звучання.
Іноді змінювали сам корінь слова, перекладаючи його російською, а потім додавали типові суфікси на кшталт «-ов» або «-єв».
Також поширеною була заміна українських закінчень «-ук» чи «-юк» на «-ін», що повністю змінювало вигляд прізвища.
Головна мета таких змін полягала в тому, щоб стерти національні відмінності та створити уявлення про «єдиний народ» без чітко виражених етнічних особливостей. Подібна політика була характерною для імперських підходів і застосовувалася не лише щодо українців.
Попри це, українська система прізвищ має величезне різноманіття форм і закінчень — таких як «-енко», «-чук», «-ук», «-ський», «-ич» та інші, які відображають регіональні, родинні й навіть професійні особливості.
На відміну від цього, у російській традиції таких форм значно менше.
Сьогодні багато українців досі мають прізвища, змінені в той період. Повернення до автентичного написання — це особисте рішення кожного, адже ім’я є важливою частиною індивідуальної ідентичності. Водночас важливо, щоб такі питання вирішувалися добровільно, без будь-якого примусу.
Радіо Трек: НОВИНИ
