Чому в СРСР уся підлога була коричнева: Справжня причина вас здивує
Неочікувана правда
У багатьох старих хрущовках і сталінках досі можна побачити характерну глянцеву підлогу червоно-коричневого або теракотового відтінку.
Вона виглядає як елемент минулої моди, однак насправді такий колір був результатом не естетичних рішень, а хімії, економії та радянського підходу до побуту. Про це пише Главред.
Масове використання коричневого кольору пояснюється емаллю ПФ-266, яка десятиліттями була стандартом для фарбування дерев’яних підлог.
Її основа — пентафталевий лак на рослинних оліях із темним природним відтінком. Щоб зробити фарбу світлою, потрібен був дорогий і дефіцитний діоксид титану, тому це було економічно невигідно.
Натомість коричневий колір легко отримували з доступних пігментів — оксиду заліза, жовтої кропи та сажі. Вони добре поєднувалися з основою і дозволяли отримати міцне покриття без додаткових витрат, що й зробило такий варіант найпоширенішим.
Емаль ПФ-266 цінували не лише за дешевизну, а й за практичність.
Після висихання вона утворювала міцну глянцеву плівку, яка захищала дерев’яні підлоги від вологи, мийних засобів і зносу.
Темний колір також приховував пил, плями та подряпини, що було важливо в умовах рідкісних ремонтів. З часом коричнева підлога стала стандартом радянського житла та символом його практичного підходу до оздоблення.
Радіо Трек: НОВИНИ
