Чому Європа побоюється розширення російського й турецького впливу в Судані?
Міжнародні новини
Європа з підозрою сприймає нещодавні повідомлення про те, що Туреччина та Росія розпочали кроки зі створення військово-морської бази й об'єктів військового призначення в Порт-Судані на західному узбережжі Червоного моря. Порт-Судан є центром влади суданської армії на чолі з Абдель Фаттахом аль-Бурханом та його союзників-ісламістів.
Європейські країни побоюються, що зростання ролі Туреччини в Судані означатиме затягування війни. До того ж це дасть Росії стратегічну військову позицію в країні з довгим узбережжям уздовж Червоного моря, одного з
найважливіших світових морських шляхів.
Поінформовані суданські джерела повідомили італійському агентству Nova, що Росія зможе користуватися військовою базою в Порт-Судані. За їхніми словами, аль-Бурхан повідомив про це президента Росії Володимира Путіна під час саміту Росія – Африка 28 жовтня.
Центр нової американської безпеки (CNAS) пояснює, що ці європейські
побоювання пов'язані з тим, що «Росія розширює свою присутність в Африці».
За оцінкою центру, Москва прагне:
посилити доступ до ресурсів, як природних, так і військових, зокрема до
портів;
утвердитися як світова держава;
здобути підтримку свого бачення альтернативного світового порядку.
«Найочевидніше російські зусилля проявляються у сфері безпеки, особливо в регіоні Сахель і в Судані, де Москва постачала сторонам громадянських воєн зброю та спорядження», – додає центр.
На думку CNAS, зростання російського впливу в Африці загрожує осередкам стабільності в неспокійних регіонах. Воно також послаблює вплив США та Європи в стратегічно важливих країнах і підриває африканські демократії. Крім того, воно мобілізує підтримку альтернативного світового порядку, який просуває Росія і який центр називає «шкідливим за своєю суттю». Зрештою, за оцінкою центру, це віщує континенту ще більше нестабільності, конфліктів і відставання в розвитку.
Італійський інститут міжнародних політичних досліджень (ISPI) у своєму
попередньому аналізі вважає, що Судан за останнє десятиліття став ідеальним майданчиком для розширення російського втручання на континенті. Причинами інститут називає громадянську війну, величезні запаси природних ресурсів і стратегічне розташування країни на Червоному морі.
За даними інституту, наприкінці 2025 року аль-Бурхан запропонував Росії створити військово-морську базу та надати їй постійні інвестиції у видобуток золота. Натомість він хотів отримати російську зброю для боротьби проти сил альянсу «Тасіс».
Інститут попереджає, що для Європи розширення російського впливу в Африці має надзвичайно важливе значення. Військова діяльність Росії та можлива військово- морська база на континенті можуть дати Москві змогу загрожувати життєво важливому торговельному маршруту. Цей маршрут зєднує Європу з Перською затокою, Південною та Східною Азією і проходить через Баб-ель-Мандебську протоку та Суецький канал. Крім того, продовження конфлікту в Судані збільшує потік мігрантів з Африки до Європейського Союзу, що загострює наявні проблеми.
З іншого боку, формується ще небезпечніша й помітніша турецька присутність, яку останнім часом відчутно підтримує Саудівська Аравія. Італійське агентство Nova зазначає, що «оборонний союз між Саудівською Аравією та Туреччиною в межах Пакту Мекки відкриває шлях до створення турецької військово-морської бази на суданському узбережжі Червоного моря».
Агентство звертає увагу на заяву Міністерства оборони Туреччини. За нею, делегація командування військово-морських сил і Головного управління військово- морських верфей відвідала Судан з 2 по 5 листопада. Делегація оглянула ремонтні майстерні та десантні платформи на військово-морській базі в Порт- Судані.
Посилаючись на джерела, італійське агентство пише, що Ер-Ріяд не заперечуватиме проти такої турецької військової присутності, на відміну від того, як було в минулому. Агентство пов'язує це з новими відносинами Ер-Ріяду з Анкарою в межах Пакту Мекки, який Ер-Ріяд, Анкара та Ісламабад підписали 7 серпня.
У чому полягає турецька загроза в Судані?
Ця загроза проявляється у двох аспектах:
Мілітаризація Червоного моря. Це пов'язано з одним із найважливіших
світових морських шляхів, від якого залежить Європа.
Безмежна підтримка ісламістів. Анкара підтримує ісламістів у війні в
Судані.
Саудівська Аравія та Туреччина надали масштабну фінансову та збройну підтримку суданській армії та бригадам аль-Бараа ібн Малік, які є військовим крилом руху «Брати-мусульмани» в Судані. Мета цієї підтримки – зміцнити вплив командувача армії Абдель Фаттаха аль-Бурхана у війні проти сил альянсу «Тасіс». Італійське агентство Nova зазначає: попри те, що «турецька заява описала візит як технічну розвідувальну місію для огляду наявної інфраструктури, можливість створення в майбутньому турецької бази входить до планів, про які згадували суданські джерела».
Радіо Трек: НОВИНИ