Чому б взагалі не скасувати НМТ? – освітянин висловився про зменшення інтенсивності тестування вступників
Закликав відрізняти зерно від полови
Керівник напряму «Освіта на місцевому та регіональному рівнях» шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» Олег Фасоля доволі різко та скептично висловився щодо зменшення інтенсивності НМТ та надання дозволів на його перескладання.
Він нагадав, що ЗНО у свій час, а потім і НМТ, як його модифікований варіант, були впроваджені для подолання корупції при вступі до закладів вищої освіти.
У певний час такий варіант оцінювання працював і як спосіб незалежного оцінювання результатів учнів по закінченню ними шкіл. Це реально показувало їх досягнення і говорило про ефективність роботи закладів загальної середньої освіти.
Це не подобалося закладам і вчителям (не усім звичайно), бо показувало реальні показники, а не те що «малювали» на місцях, де 12 балів, отриманих у одному закладі, аж ніяк не відповідали 12 балам, отриманим в іншому, - констатує освітянин і наголошує на іншому.
Ідею спрощення НМТ та можливість його перескладання він вважає популістичною і піднімає питання скільки разів і за чий рахунок можна буде перескладати тест.
Зразу ж пригадуються цьогорічні ініціативи про зменшення порогового балу при вступі на окремі спеціальності, чого так хотіли окремі політики і ті, хто причетний або пов'язаний із функціонуванням вищої школи.
На щастя, цю ініціативу не підтримало тодішнє керівництво Міністерства освіти і науки, за що, напевно, у тому числі, і позбулося посад.
На думку автора блогу «ці ініціативи не стільки просякнуті турботою про дітей, як турботою про електорат та про забезпечення закладів вищої освіти студентами, бо окремі з них – це вдалі бізнес-проєкти, які мало чого мають спільного із якісною вищою освітою».
Сьогодні кількість ліцензованих місць у закладах вищої освіти чи не зрівнялася уже із кількістю випускників шкіл.
То чому взагалі не скасувати НМТ і просто приймати всіх, хто куди хоче?
Але питання в іншому, - пише Фасоля.
- Чи захочемо ми йти до лікаря на операційний стіл, наперед знаючи, що якщо ця операція буде невдалою, то її можна переробити у іншого спеціаліста (так само як перескласти НМТ)?
- Чи захочемо придбати житло, спроєктоване архітектором, знаючи, що він такий собі фахівець, і будинок може завалися після вселення у нього мешканців з своїми пожитками, але ж потім можна переселися в іншу квартиру?
- Чи захочемо придбати ліки, наперед знаючи про їх неефективність, але таку спробу можна повторити? І таких прикладів можна наводити безліч.
Народ тішиться таким ініціативам, дякує їх ініціаторам, але не задумується про інше. Ініціатори таких ідей дуже часто (практично завжди) вчать дітей за кордоном у найкращих закладах, купують товари та отримують послуги у найкращих та найдорожчих фахівців, а нам пропонують фейкову турботу.
Коли ж ми навчимося відрізняти зерно від полови? – завершує свої роздуми науковець.
Ось як на ці думки відреагували коментатори:
Лише, якщо буде дієвий і невідворотній механізм відрахування неуків.
А його не буде. Бо якщо ВНЗ прийме сто першокурсників, а випустить лише тридцять спеціалістів, викладачів і ректора по голові не погладять.
Так роблять у Франції щодо медиків. Хто себе добре показав протягом першого року навчання, той продовжує навчатися. А відпочатку беруть усіх бажаючих. У нас можна було б робити так само
Радіо Трек: НОВИНИ
