«Це катастрофа» - аномально виїжджають за кордон вже не лише хлопці
Про тенденцію розповідають у одній з онлайн шкіл
В Україні за останні кілька місяців спостерігається аномальна кількість звернень від батьків щодо завершення навчання дітьми онлайн через виїзд за кордон. На цьому зауважує директор дистанційної школи Володимир Страшко.
У дописі у Facebook він розповідає, що ситуація стосується не лише хлопців, але й дівчат. До того ж, за його прогнозами, серед 11-класників стає все більше тих, які не писатимуть Національний мультипредметний тест, бо не планують вступати в українські виші. Тож приблизно 27 з 30 школярів поїдуть.
Серед учнів 11 класів дедалі більше стає дітей, які не писатимуть НМТ.
Вони не планують вступати в українські виші. Не лише хлопці, але й дівчата. У деяких класах таких дітей 90%.
Умовно 27 з 30 поїдуть. Ймовірно, назавжди. Але це не та історія, що батьки відправляють їх до кращих вишів по чудову освіту. Ні.
Вони вступають будь-куди, у які-небудь виші, головне, щоб не в Україні, – пише Страшко.
Він зазначає, що такий тренд з виїздом має певне продовження, адже діти, які виїхали ще рік або два тому, перестають отримувати українську освіту. Вони відмовляються від навчання, адже вирішують залишитися за кордоном назавжди.
Страшко ділиться, що такими темпами вчити в Україні буде нікого.
Тему активно обговорюють у коментарях:
Діти, які вже навчаються у ЗВО, забирають документи та відраховуються. Інші вчаться і там, і тут онлайн, але….. повертатися не планують. Ну і третя категорія, в основному, дівчата старших курсів (і це зрозуміло): «Ми плануємо завершити вже тут і поїхати, бо там батьки вже працюють, чекають». Або: «Завершу вже тут, а в магістратуру поїду в Європу». Або: «Завершу вже тут та їду працювати туди, відправила декілька резюме, ось отримала два запрошення і пройшла співбесіду». Це цитати.
Це катастрофа
В суспільстві де 48% людей вважають що ухилятися несоромно і діти такі.
Це все сумно, але для воюючої держави такий тип населення просто баласт. Його треба «відпустити» і забути
Немає жодного сенсу вчитися у двох школах.
Можливо в перший рік люди тягнули, бо вірили що скоро закінчиться. Але зараз який сенс?
Враховуючи народжуваність, яка вже нижче за 90ті роки і перетнула межу неповернення, можемо говорити про знищення нації, як такої. Тих, хто поїхав і тих, хто вивозить дітей, як і тих, хто планує поїхати розумію та підтримую. Бажати своїм дітям кращого життя - це природно.
Батькам, які зробили цей вибір, буде складно.
Але врешті-решт це про кращу долю дітей.
Як викладач вітчизняного університету і як мама учениці 11 класу спостерігаю ці ж тенденції. Виїжджають, на жаль, не тільки хлопці, а й дівчата. Ці молоді люди, отримають освіту закордоном, легко асимілюються і, точно, не вертатимуться до України.
Я б сказала, що питання не лише в мобілізації. Я мала нагоду бути 5 днів у відрядженні за кордоном. І розумію, що то був також подарунок для моєї «менталочки» , адже спокій і тиша без повітряних тривог - це те, що ми не можемо дозволити собі зараз. Що вже говорити про дітей. Вони 10 років у війні. Є покоління дітей, які навіть не знають, як це жити без війни....
Радіо Трек: НОВИНИ
