Ознаки людини, яка виросла в неблагополучній сім'ї
6 ознак, що вас виховували токсичні батьки
Вам неприємно згадувати про своє дитинство
Коли ви думаєте про батьків, розповідаєте партнеру про своє дитинство, у вас немає відчуття радості та приємної ностальгії. Навпаки, всередині все стискається, з'являється роздратування, тривога, злість, відчуття страху, несправедливості.Здається, іншим дітям пощастило більше, ви радієте, що подорослішали і тепер самі будуєте своє життя.
Іноді ми взагалі не пам'ятаємо свої ранні роки, пам'ять наче відрізало — так проявляється механізм витіснення (психіка пригнічує неприємні переживання, щоб захистити себе від болю).
У конфліктній ситуації ви поводитеся неадекватно
Вас кидає з крайності в крайність. То ви йдете на будь-які поступки, щоб уникнути сварки — нескінченно прогинаєтеся, прощаєте образи, виправдовуєте агресію, нехтуєте своїми потребами, стаючи в жертовну позицію.
То вмикаєте неадекватно бурхливу реакцію — у будь-якому слові вбачаєте зневагу і спробу вас образити, закочуєте істерику на рівному місці, рвете всі контакти, щоб ніхто більше не зміг заподіяти вам біль.
Ви занадто самокритичні
Скільки б перемог ви не досягали, ви завжди собою не задоволені, знаходите якісь помилки, звинувачуєте себе за уявні недоліки. Ви не знаєте своїх сильних сторін, не вмієте приймати похвалу.
Батьки навчили вас боротися із собою, лаяти себе, висувати завищені вимоги. Таке саме ставлення ви проєктуєте на своїх дітей і партнерів.
Ви звикли «заслуговувати» на любов
У дитинстві вам доводилося підлаштовуватися під бажання батьків, виправдовувати їхні очікування, бути хорошими, слухняними, щоб отримати їхнє визнання. Не було ніякого безумовного прийняття, увагу доводилося виклянчувати по крупицях, любов вважалася дефіцитним товаром.
Звичка підлаштовуватися під інших, доводити свою цінність і потрібність залишилася в дорослому віці, у глибині душі ви продовжуєте вважати, що не варті гарного ставлення.
Ви виправдовуєте недоліки батьків
Вам страшно зізнатися в тому, що батьки не були ідеальними, вони не любили вас, не дбали про ваш добробут. Згадуючи насильство з їхнього боку, знецінення і тиранію, ви схильні виправдовувати цю поведінку: «я був важкою дитиною», «мама виховувала нас одна», «тоді ніхто не чув про психологію».
Ви не готові визнавати правду, шукаєте недоліки в собі, пригнічуєте свої справжні почуття, заздрячи люблячим сім'ям.
Ви перебуваєте у співзалежних стосунках
Ви не уявляєте свого життя без стосунків, у яких посідаєте роль рятувальника або жертви. У першому випадку все ваше існування підпорядковане партнеру, в якого ви вкладаєте час, енергію, сили, нічого не отримуючи натомість (вас використовують).
У другому випадку ви залежите від коханого фінансово або емоційно, перекладаєте на нього відповідальність за своє життя, безуспішно боретеся із залежностями. І той, і інший варіант руйнівні для вашої особистості.
Джерело: ukr.media
Радіо Трек: НОВИНИ
