40 років після Чорнобиля: на Рівненській АЕС розповіли, як змінились стандарти безпеки
Після початку повномасштабного вторгнення рф станція адаптувала системи безпеки ще й до нових ризиків
Підходи до безпеки атомної енергетики в Україні протягом останніх 40 років еволюціонували від пострадянської моделі до системи, інтегрованої з міжнародними стандартами, а після 2022 року були додатково адаптовані до умов війни. Про це йдеться у спецпроєкті «Економічної правди» до річниці чорнобильської катастрофи.
Як зазначає директор Рівненської АЕС Тарас Ткач, після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році в СРСР переглянули підходи до експлуатації реакторів, а у 1988 році закріпили принципи культури безпеки та глибокоешелонованого захисту. Надалі Україна відійшла від цих підходів, гармонізувавши власну нормативну базу зі стандартами МАГАТЕ.
На Рівненській АЕС ці зміни реалізуються, зокрема, в рамках «Комплексної програми підвищення безпеки енергоблоків», ухваленої українським урядом після аварії на АЕС «Фукусіма» у 2011 році.
Програма передбачає 1295 заходів. Вона реалізовується з 2012 року і наразі понад 1100 заходів програми виконано. З 2014 року до фінансування цієї програми долучились ЄБРР та Євратом», – розповідає директор РАЕС.
Після початку повномасштабного вторгнення рф станція адаптувала системи безпеки до нових ризиків, зокрема втрати зовнішнього електроживлення внаслідок обстрілів.
Станом на 2022-й рік на боці України було два фактори: високий ступінь виконання згаданих постфукусімських заходів та реалізований проєкт диверсифікації ядерного палива із залученням компанії Westinghouse. Цей проєкт розпочинався як диверсифікація джерел постачання, а наразі забезпечив повний ухід від палива виробництва рф. Складно зараз навіть уявити, як би працювали атомні станції в умовах неможливості постачання ядерного палива із рф», – зазначає Ткач.
Для підвищення стійкості систем безпеки на РАЕС створено додаткові джерела живлення за участі Argonne National Laboratory. У межах технічної допомоги було поставлено мобільні дизельні електростанції напругою 6,3 кВ та розроблено процедури їх використання в аварійних умовах. Наразі це обладнання перебуває у режимі постійної готовності.
Крім того, на РАЕС впроваджено систему зовнішнього охолодження корпусу реактора за участі VUEZ та систему довготривалого відведення тепла розробки Westinghouse.
Разом з додтовою системою довготривалого відведення тепла від реакторної установки розробки Westinghouse, яка впроваджується на Рівненській АЕС, ці системи cпільно здатні забезпечити цілісність третього та четвертого фізичних бар’єрів: контуру теплоносія та гермооболочки реакторної установки», – розповідає директор РАЕС.
За його словами, реалізація цих рішень стала можливою завдяки поєднанню міжнародної підтримки та переходу української атомної галузі до сучасних стандартів ядерної та радіаційної безпеки.
Радіо Трек: НОВИНИ
