Наша війна – це концентрований абсурд, і тут потрібно вміти НЕ здуріти, - Панкратов (ФОТО)
«Культурний феномен» (АК)
Подаємо нижче ФБ-допис Максима Панкратова: його зараз активно репостять військові та... психологи:
– Думаю, багато хто з вас бачив бородатих, засмаглих, татуйованих типів, вдягнених як суміш клоуна з сутенером. Леопардові й вирвиоко принти, рожевий, качечки, сердечка, квіточки — купа варіантів, які ви б ніколи на себе не нап’яли.
Скоріше за все, ви подумали, що це якісь міські божевільні чи просто ідіоти.
Вітаю – з вірогідністю 99,9% це були ветерани, які пережили те, чого вам вистачило б на десяток життів.
Після тривалого перебування в зоні бойових дій мозок намагається хоч якось розбавити весь той пиздець навколо якоюсь яскравою плямою – чимось, за що можна зачепити власну індивідуальність.
Нейрофізіологи називають це як нейроцепцію – безумовну здатність мозку шукати сигнали «все добре». А коли ти роками живеш у бойовому стресі – доводиться ці безпекові якорі створювати штучно.
Ведмедик на броні, котячі вушка на панамі, яскрава гавайка, леопардові труси чи шкарпетки в сердечко – і ось уже не так гівняно.
Також це ще й форма індивідуалізації, бо тривале перебування в суворій армійській ієрархії й однаковості стирає ідентичність. А це – спосіб нагадати собі, що ти все ще ти.
Це підсвідомий копінг – спосіб не здуріти. Або принаймні – здуріти не остаточно.
Туди ж – чорний гумор, іронія, гротеск. Усе те, що цивільним здається неприйнятним і незрозумілим.
Така от специфічна лінія протесту.
Є культурний феномен: чим більший абсурд коїться навколо, тим більш яскраво й гротескно реагує на нього мистецтво.
Наша війна – це концентрований абсурд. А солдати, що ліплять на себе патчі з Hello Kitty – такі собі бойові сюрреалісти.
Думаю, з часом ця окопна естетика перекочує в повсякденне життя ветеранського суспільства й стане маркером для своїх.
А поки що – це просто спосіб бути собою настільки гучно й показово, щоб тебе точно помітили й запам’ятали живим.
Будьте живими. І до біса умовності.
Радіо Трек: НОВИНИ
