«Чому Україні важливо, щоб іранський режим – здох?», або «Хай буде Трамп!» (ФОТО)
Дещо про «Шахеди» (АК)
Сьогоднішній ФБ-допис Ігоря Савчука швидко отримує розголос. Його передрукувала профільна БПЛА - Відкрита Група. Автор робить цікаві акценти.
Подаємо без змін (підбір колажів та фото -- наш)
ЧОМУ УКРАЇНІ ПРИНЦИПОВО ЩОБ ІРАНСЬКИЙ РЕЖИМ ЗДОХ
Влітку 2022 року, на третьому місяці повномасштабного вторгнення, відбулася подія, що назавжди змінила архітектуру глобальної війни.
Росія, яка десятиліттями позиціювала себе як військова наддержава та експортер технологій, зіткнулася з математичною реальністю: її запаси дорогих високоточних ракет типів «Калібр» та «Іскандер» вичерпалися, а виробництво нових було заблоковано санкціями.
Відбувся безпрецедентний розворот - Москва почала закуповувати дешеві дрони-камікадзе у Тегерана.
До кінця 2023 року російські війська отримали понад 6000 апаратів Shahed за 1,7 мільярда доларів, розплачуючись частково золотими злитками.
Додатково Росія отримала доступ до іранських балістичних ракет малої дальності Fath 360 та Fath 110.
Цей тактичний союз був офіційно зацементований 17 січня 2025 року, коли Путін та президент Ірану Масуд Пезешкіян підписали в Кремлі пакт про стратегічне партнерство на 20 років.
Що це за зброя: Анатомія примітивізму
Shahed-136 це не дрон у західному розумінні. У ньому немає камери реального часу, ним не керує оператор із захищеного бункера, як американськими Predator чи Reaper.
- Це одноразова, деградована крилата ракета. Усередині - примітивний бензиновий двигун від газонокосарки, від 30 до 50 кілограмів вибухівки в носовій частині та заздалегідь вбиті координати, за якими апарат тупо летить до моменту зіткнення. Собівартість цього шматка пластику та металу становить від 20 до 50 тисяч доларів.
Для порівняння, американський Tomahawk коштує 2 мільйони.
- Іронія та знущання історії полягають у тому, що генетика російського «Герані» бере початок від ізраїльського дрона Harpy зразка 1989 року, який був проданий до Китаю, скопійований там, і доповнений технологіями, які сама Росія купила в Ізраїлю у 2008 році (моделі Searcher та Bird Eye) в обмін на блокування поставок С-300 до Ірану. Увесь цей масив технологій згодом перетік до Тегерана. Зброя, створена ізраїльськими та західними інженерами, повернулася в руки диктатури.
Логіка процесу: Україна як випробувальний полігон
Отримавши іранські дрони, Росія не просто почала їх застосовувати. Вона перетворила Україну на гігантську живу лабораторію.
Це абсолютно лінійний інженерний цикл: щоразу, коли українська ППО, використовуючи американські системи Patriot або німецькі IRIS-T, збивала іранський апарат, російські інженери на заводах в Алабузі та Іжевську отримували детальну телеметрію.
Вони фіксували, які частоти РЕБ ефективні, на яких висотах дрони стають мішенню та які маневри збивають з пантелику західні радари. Зібравши цей масив даних за три роки, Росія провела тотальну модернізацію.
У лютому 2026 року видання Financial Times оприлюднило факт, що закриває цю петлю: Росія почала масово відправляти вдосконалені версії дронів назад до Ірану.
Росіяни взяли дешеву іранську заготовку, обкатали її на крові українців проти найкращої західної ППО, і повернули Ірану абсолютно новий, смертоносний продукт.
Детальний аналіз факторів: Чотири рівні еволюції загрози
Щоб зрозуміти масштаби катастрофи, необхідно проаналізувати сухі технічні зміни, які були внесені російськими інженерами.
Навігація базового Shahed зразка 2022 року спиралася виключно на американський GPS, що дозволяло українським та ізраїльським системам РЕБ легко його глушити.
- У нових версіях інтегровано інерційну систему - дрон «пам'ятає» маршрут автономно і досягає цілі навіть в умовах повного радіоелектронного блекауту.
- Далі - штучний інтелект. Замість сліпого польоту за координатами, нові моделі оснащені алгоритмами машинного зору, натренованими на об'єктах критичної інфраструктури України.
Дрон візуально розпізнає мости, електростанції чи штаби через камеру, і електронне втручання тут безсиле - його треба тільки знищувати фізично.
Наступний етап - координація. Замість поодиноких цілей тепер діють синхронізовані рої по 10, 20 або 50 дронів, які летять на наднизьких висотах, розподіляють цілі і перевантажують системи перехоплення.
Наслідки та оперативні результати: Математика терору
Ізраїль вже відчув результати цієї спільної російсько-іранської розробки. Під час операції «Лев'ячий рик» (з 28 лютого по 8 квітня 2026 року) ізраїльська ППО зіткнулася з дронами, які більше не хибили на сотні метрів, як у 2024 році.
Вони били точно у визначені будівлі. Ще у жовтні 2024 року ліванська модифікація іранського «Абабіля» - дрон «Містар 1» - пройшла над морем на наднизькій висоті, ховаючись у хмарі ракетного залпу «Хезболли», і вдарила по їдальні бази бригади Голані біля Біньяміни. 4 загиблих, понад 60 поранених.
Цей профіль атаки - використання дешевих ракет як димової завіси для низьколітаючих дронів - є прямою калькою російської тактики в Україні.
Зв'язок настільки щільний, що ще в жовтні 2022 року інструктори іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) були перекинуті в окупований Крим для налаштування дронів, де ЗСУ успішно ліквідували десятьох із них.
Сьогодні ж завод в Алабузі випускає 300 апаратів на місяць, використовуючи рабську працю африканських мігрантів під наглядом іранських інженерів, а завод в Іжевську працює 24/7.
Чому знищення Ірану критичне, а Трамп – ні до чого
Будь-які дискусії про те, хто зараз сидить у Білому домі і які заяви робить Трамп, є абсолютною інфантильністю перед обличчям цієї військово-промислової машини.
Це фізична реальність, яка не залежить від виборів.
Росія та Іран стали єдиним організмом, об'єднаним жорсткими прагматичними інтересами.
Москві потрібні високі ціни на нафту для фінансування війни - тому вона зацікавлена, щоб іранські дрони палили енергетичну інфраструктуру в Перській затоці.
З іншого боку, через санкції Росія відрізана від західних мікрочипів. Саме Іран налагодив нелегальні логістичні мережі через Китай та Дубай, постачаючи чіпи з Техасу, Японії та Нідерландів прямо в серце російських ракет.
Будь-яка дипломатія тут є мертвонародженою.
Чому Трамп заговорив про важливість України та любов до Зеленського
Математика невблаганна: збивати дрон за 20–50 тисяч доларів ракетою-перехоплювачем вартістю 3–4 мільйони - це шлях до гарантованого економічного виснаження та подальшої військової поразки.
Тому існування України, безпека Ізраїлю, американські бази в Перській затоці, нафтова інфраструктура Саудівської Аравії, порти Джебель-Алі та Фуджейри в ОАЕ - усе це прямо й безпосередньо залежить від того, чи буде фізично, військовим шляхом, знищений іранський режим, його заводи, логістичні ланцюги та інженерні центри.
Одночасно Україна вже ламає це рівняння власним контрресурсом, який купують арабські країни: FPV-перехоплювачі вартістю 10 000 доларів за одиницю, що експортуються в Саудівську Аравію, Катар та ОАЕ в рамках стратегічних безпекових угод; легкомоторні Як-52 та Z-137 AgroTurbo, які знищують Shahed автоматним вогнем або ракетою Р-73 з інфрачервоним самонаведенням без жодного радара; відновлені німецькі Gepard, чиї 35-мм постріли в десятки разів дешевші за будь-яку зенітну ракету, і під які Rheinmetall спеціально відновив виробництво 180 000 снарядів у 2026 році.
Це і є українська відповідь іранській загрозі - але остаточне рішення лишається тільки за фізичною ліквідацією джерела.
Поки функціонує вісь Тегеран-Москва, ракети і дрони будуть ставати розумнішими, точнішими і масовішими, незалежно від політичної кон'юнктури у Вашингтоні.
Радіо Трек: НОВИНИ
