ON-LINE

Як рівненські сапери борються зі страхом, спекою та 500-кілограмовими авіабомбами (ІНТЕРВ’Ю)

неділя, 30 червня 2019
Також сапер розповів нам про всі аспекти небезпечної роботи

 

Юрій Гомонець. Старший сапер, 35 років. Фото ГУ ДСНС у Рівненській області.

Літо – міжсезоння активних городньо-польових робіт. Для піротехніків служби порятунку – весна та осінь найважчі: люди копають землю, знаходять вибухівку.

Знешкодженням небезпечних предметів займається група піротехнічних робіт обласного управління Держслужби надзвичайних ситуацій.

В ту мить, коли ми брали інтерв’ю у Юрія, у Рівненському районі всі його колеги з Рівного знешкоджували 35 мінометних боєприпасів. Хоча їхали на виклик про два артилерійських снаряди.

Юрій Гомонець пішов у сапери у 2004 році. За цей час він знайшов і знешкодив разом із колегами тисячі різних снарядів. Нині він старший сапер: шукає вибухонебезпечні предмети та віддає молодшим саперам накази, відповідає за металошукачі та шанцевий інструмент, а також каски та бронежилети.

ЯКІ БОЄПРИПАСИ ТРАПЛЯЮТЬСЯ

Дуже багато знаходять боєприпасів різних калібрів. Трапляється навіть Перша Світова Війна – це ручні гранати. Найбільший боєприпас цього року — це авіаційна бомба німецького виробництва 250 кг – це поблизу міста Сарни ми знайшли. Ось вона стоїть там.

Бомба, про яку йде мова, виділяється розміром. Юрій якраз дивиться на неї. Вона схожа на кулю від пістолета, тільки розміром зі свиню.

Вибухонебезпечних предметів кілька сотень за цей рік. В нас є 107 залучень за півроку, а минулого року вцілому було понад 120. Цей рік дуже-дуже багато, якщо чесно.

Найбільше першої категорії знаходимо, на щастя.

Перша категорія – це боєприпаси, які дозволяють транспортування, які без вибухівника, без пошкоджень, не стріляні – їх можна брати.

Фото ДСНС Рівненщини.

Друга категорія – це якщо стріляний, пошкоджений вибухівник, або якщо авіабомби – там також є категорії, які забороняються – їх тільки на місці [знешкоджувати, - ред.].

Тобто це вже зразу приходить начальник – каже яка ступінь, категорія і ми продовжуємо роботи.
Цього року найбільше артилерійські снаряди різних калібрів: починаючи від 37 і 152 мм. Мінометні міни, гранати, авіабомби трішечки менше. Найбільше – це артилерійські снаряди. В більшості ми виїжджаємо по Другій Світовій Війні.

НАЙБІЛЬША БОМБА, ЯКУ ЗНАХОДИЛИ НА РІВНЕНЩИНІ

Найбільше в нас була – це авіаційна бомба 500 кг. Вона була знайдена у Рівному, район Північний, там був базар, а тепер там магазин «Фреш». Цей ринок якраз зносили, і там був пагорб, і його треба було зняти, аби побудувати більше приміщення.

І там екскаватор копав, копав – ковшем легенько її зачепив, і вона «виїхала». І тоді вже нас зразу викликали – два начальники приймали рішення. Думали: не дай Бог прийдеться знешкоджувати на місці або станеться несанкціонований вибух. Розліт осколків 1300 метрів, могло б наробити біти. Це був 2007 чи -8 рік.

Але ми її все ж транспортували – вибухівники [механізми для детонації, - ред.] дозволяли. Завезли на наш рівненський полігон загальновійськовий. Там яму велику викопали, на самому полігоні йдуть бетонні стіни дуже грубі. Сама бомба дуже, дуже велика.

Пожежна, швидка, міліція стояли десь за 7 км від місця та й то відчули ударну хвилю. Ми розташувалися за метрів 700. Я був тоді на підривній станції – натискав кнопку, начальник відділу прикривав мені вуха, аби перетинки звук не пошкодив. Вибух був дуже потужний.

ТРОХИ ПРО РОБОТУ. ЯКИЙ ПОРЯДОК ДІЙ ПІРОТЕХНІКА ПІД ЧАС ВИКЛИКУ?

Приїжджаємо на місце. З нами приїжджає наш офіцер – керівник. Вдягає засоби захисту, підходить до того місця, дивиться, що це таке, виявляє ступінь небезпеки: чи можна, чи не можна транспортувати, бо є випадки, що треба знищувати на місці.

Якщо все нормально, тоді вдягаюся я — старший сапер. Так само: бронежилет, каска; беру металошукач і підхожу — спершу відношу боєприпас і проводимо обстеження даної території.

ЧИ БУЛИ НЕЩАСНІ ВИПАДКИ. СНАРЯДИ ДЕТОНУВАЛИ ПІД ЧАС ТРАНСПОРТУВАННЯ?

В нашій області такого не ставалося. В інших областях таке ставалося. Був випадок, коли ми працювали в селі Новобогданівка. Це Запорізька область. Зачищали ми склади, які зірвалися. І неподалік від нас пролунав вибух. Піротехнік взяв цинк з вибухівкою і він у нього в руках підірвався. І там три людини загинули, не з нашої області.
І я був неподалік, до речі. Добре що невеликий боєприпас. Ми зразу попадали, накрились, і були в засобах захисту.

НАЙНЕБЕЗПЕЧНІЙШИЙ ВИПАДОК, ЯКИЙ ПАМ’ЯТАЄТЕ.

Був аналогічний випадок – авіаційна бомба місто Сарни 250 кг. Це був 2000-, не пам’ятаю, - 16 чи -15 рік. Визначили, що це підривник – не дозволяє транспортуванню, тому були змушенні знищувати її на місці. Ми працювали там три дні, легенько мусили її трохи відсунути, рили котловани – було багато робіт . Хотіли, аби будинок вистояв, який там був. Його нещодавно побудували, біля нього будували гараж і в заглибині знайшли бомбу.


Екскаватор приїжджав. Ми закопали бомбу на глибину 3 - 4 метри і зверху ще насипали 3 - 4 метри. Тобто там багато було робіт із залучення техніки. По колу повністю було обкопане - коли проходить сейсмічний вибух, йде сейсмічна ударна хвиля, земля здригається також. Тобто, якщо ми його обкопали, ударна хвиля не йде до будинку — вона переривається.
У кабінеті саперів стоїть 250 кілограмова авіабомба такої ж моделі. Ця була пуста, коли її знайшли, без вибухівки.

СПЕКА ТА БРОНЕЖИЛЕТИ

Ми постійно в них працюємо. Спекотно. Каска заважає, пластини нагріваються влітку. Жаркувато, але мусимо. Як залучалися в зону АТО, то не скидали навіть коли сідали на обід, коли близько були до гарячих точок. А так, коли зачищаємо склади, то на кожну годину дається 10 хвилин перерви. В амуніції є різні класи захисту. В нас 6-й. Від 10 до 13 кілограмів. Важкий, дає на ноги.

Але коли приїжджаєш – в перший день важко, потім втягуєшся.


Коли вибухає граната, то амуніція рятує. Невеличкий артилерійський снаряд. Якщо летять осколки, то може врятувати, а якщо вже більші предмети вибухають, то навряд. Це у нас йде бронежилет 6 класу захисту: від пострілу кулі захищає, від пістолета та від автомата. Шолом захисний також від осколків, коли вибух: підіймається в повітря земля, каміння, уламки дерева, і коли вже летить до низу, то воно захищає. Раніше у нас були слабші бронежилети та не захищали від пострілу.

ДУМАЄТЕ ПРО НЕЩАСНІ ВИПАДКИ? ЩО В ГОЛОВІ РОБИТЬСЯ ПІД ЧАС ЗАВДАННЯ?

Стараємося цього в голову не брати. Не думати навіть про таке. Я налаштований, що я поїду, зроблю роботу та повернуся ввечері додому. Коли я працюю, то знаю, що треба робити. Доки ми на роботі, працюємо з вибухонебезпечними предметами, думки лише про роботу.

ЧОМУ ОБРАЛИ ТАКУ НЕБЕЗПЕЧНУ РОБОТУ

Я служив у військовій частині в селі Городище, потім перевівся на контрактну службу, і нашу частину розформували. Мені запропонували, що можна піти. А я був у цьому зацікавлений, оскільки перед тим під час служби спостерігав за різними снарядами, авіабомбами, і мені було цікаво, що це таке. Я пішов. Це було у 2004 році, вересень місяць. Одразу мене відправили на навчання, село Ватутіне, Харківська область. Пройшли навчання там. Потім приїхав сюди, вже на місці проводилися.

В нас і понині в піротехніків щороку проводять триденні збори. Нам наші керівники постійно щось розповідають нове за нові вибухонебезпечні предмети, ми вчимося два дні, а на третій практичне завдання. І потім надається допуск на проведення таких робіт.

В руках у Юрія одна з гранат Першої Світової. Праворуч - 250-кілограмова авіаційна бомба.

Найголовніше у нашій роботі – це заходи безпеки. Була цікавість, молодий був, просто була цікавість спробувати що це таке. Батьки так не дуже хотіли, оскільки ще молодий був лише 20 років, але вони з цим змирились. Вони знали, що я наполіг на цьому і хочу там працювати, і не шкодую. Подобається така робота, не знаю навіть як пояснити.

Страх є звісно, бо якщо немає страху, то немає сенсу йти на таку роботу, страх має бути завжди.

СКІЛЬКИ ПЛАТЯТЬ

Майже 10 тисяч. Коли їдемо на розмінування, то ще + премія може бути. Приходиш на роботу, то в тебе спершу звання рядового, далі старший солдат, я зараз прапорщик. Далі треба вчитися на офіцера, ну є ще старший прапорщик. Поки що я збираюся просто працювати. А далі тут проходити службу в цьому підрозділі, 17 рік вислуги йде. Якщо все добре – 25 років і можна йти на пенсію. Оскільки ми маємо статус учасника бойових дій, то в нас має бути трохи більша пенсія. І пільги різні.

СКІЛЬКИ ПРАЦЮЄТЕ?

Ми працюємо щодня з понеділка по п’ятницю — субота неділя вихідний. Але якщо трапляються заявки на вихідні дні, то ми виїжджаємо. І в суботу, і в неділю. Якщо телефонують, протягом години маємо прибути на роботу. Вночі в нас заборонені роботи згідно з інструкцією.

ВІДПУСТКА – ДВА МІСЯЦІ

45 діб загальна + 14 календарних днів як учаснику бойових дій. 14 днів з цієї відпустки викликати не можна, а з тих 45 викликати вже можна.

ХОБІ

Риболовля хобі. Зараз трішки часу не вистачає, а взимку люблю ходити. Футбол раніше грав ще за село своє, зараз часу не вистає. Роки три взагалі не граю, в частині проводилися міні турніри, то ми грали постійно.

ЯК СІМ’Я СТАВИТЬСЯ ДО ПРОФЕСІЇ

Я лише цього року одружився, дружина починає звикати до цього, їй зараз трохи не звично звісно. Переживають. Особливо, коли їдеш туди чистити ці склади чи в зону АТО. Дружина каже, якщо тобі подобається – працюй.

Далі текст редакції:

Всього в групі піротехнічних робіт у Рівному працює 12 осіб. У кожного є свій стіл. Тут проводяться наради, підготовка тощо.

Цей кабінет є своєрідним музеєм.

В приміщенні купа зразків вибухівки – Першої та Другої Світових воєн, сучасне озброєння. Є пістолети, стволи від гвинтівок, горнятко для кави військ СС і стара пляшка «Бершглосса».

Нещодавно колекція поповнилася касетною авіабомбою часів Другої Світової. Під час польоту вона розсипає снаряди на велику територію.

Десятки таких снарядів, який тримає у руках Юрій, висипаються з такої бомби.


Ось так виглядають заборонені Мінськими домовленостями 120 мм мінометні снаряди. Дивлячись на їхній розмір, розумієш, чому їх вирішили заборонити.

120 мм снаряд посередині білого кольору.

У піротехніків немає прикмет, як у лікарів, каже Юрій. Вся робота будується на правилах поводження з вибухівкою. Свій «музей» сапери ДСНС возять у заклади освіти, табори тощо. Там розповідають правила поведінки дітям і дорослим. Якщо знайшли підозрілий предмет – в жодному разі не чіпайте його, позначте паличкою, аби бачити, де він і телефонуйте «101».

Наші новини у ТelegramНомер у Viber: 063-73-4-106-4

Влад Пєрязєв Радіо Трек

КОМЕНТАРІ 0

КОМЕНТУВАТИ

Оголошення

  • Втрачено паспорт громадянина України і закордонний

    Вчора ввечері на вулиці Гагаріна загубили два паспорти на ім'я Грищук Богдани. Прохання...
  • Знайдено паспорт на прізвище Бережняк

    На вул. Григорія Сковороди знайдено паспорт на прізвище Бережняк Роман.
  • Втрачено барсетку з документами

    Втрачено барсетку з документами на ім'я Скорик Руслан. За винагороду.
БІЛЬШЕ ОГОЛОШЕНЬ
Ваш навігатор дорогами Рівного