Україна, як Центр Сили посередині Європи? Оленченко озвучив «кляте запитання» ім. Кучми (ФОТО)
«Скажіть, – яку країну ми будуємо»?
Колись це запитання озвучив Леонід Кучма, стоячи на трибуні ВРУ – тоді ще в якості прем’єр-міністра.
Суть його запитання була в тому, що б йому пояснили депутати: Яку країну вирішено будувати, аби було ясно – що робити.
Цього Леоніду Кучмі ніхто тоді не сказав, то ж він вже за рік став Президентом України, але так і не відповів ні собі нікому: «Яку ж країну ми будуємо?»
Зрештою, це все закінчилося Майданом, потім другим Майданом, а тепер – Війною.
Нині вже вирішується сама доля Держави: бути їй чи не бути? Але так ніхто і не сформулював – яку ж країну ми будуємо?
Сьогодні цю проблему вже вкотре зактуалізував Владислав Оленченко:
Досить дивне явище, як на 34-ому році існування Держави Україна, 11-ому році війни, на 3-ому році широкомасштабного вторгнення Московії та є дуже красномовним симптомом.
Цей симптом означає, що всі ці роки ми прожили не знаючи або не усвідомлюючи один з основних принципів системного аналізу та управління: якщо в середині системи не існує уявлення про цілі, що лежать назовні, за межами самої системи, система автоматично деградує і розпадається.
Закриті системи не розвиваються!
Заради досягнення яких саме змін у зовнішньому середовищі нам необхідна держава?
Держава для спільноти - це завжди засіб мобілізації та концентрації спільних ресурсів. Заради чого ми мусимо їх концентрувати? Щоб що зробити?
Венеціанці, колись, концентрували спільні ресурси для захисту свого монопольного права купувати товари у Візантії і продавати їх решті світу.
Потім – голландці, потім – британці концентрувались для вирішення подібної задачі, створюючи власні Держави. Американці пішли ще далі – взялись за монополію засобів платежу в рамках світової торгівлі.
Євреї вирішували задачу створення «рідного дому» для євреїв всього світу, створюючи та оберігаючи існування держави Ізраїль, в якому кожен єврей міг би сховатись від своїх ворогів.
Я розумію, що ми – феноменально багаті і змогли собі дозволити так довго жити без чітко поставлених зовнішніх цілей, але може вже досить інфантильності?
Відповідь на питання «Яку державу ми будуємо?» абсолютно органічно витікає з та є наслідком ясного розуміння про те, що саме ми зібрались зробити за межами України.
Що ми вирішили здобути, що є у зовнішньому світі, без чого нам погано і що відсутнє тут? Без відповіді на це питання, жодних притомних підстав відповісти на питання про Державу, яку ми будуємо, немає.
Бо Держава – це не ціль, це засіб і інструмент. Інструмент підбирається під задачу, а не навпаки!
Коли Держава стає інструментом в руках народу, тоді народ стає нацією, яка може посісти гідне місце серед інших націй Світу і з якою змушені будуть рахуватись ті сили, яких довго вважали, що ніякої України не існує.
Отже, який інструмент ми вирішили створити, будуючи Державу Україна?
Під цим ФБ-дописом Владислава Оленченка досить багато цікавих коментарів.
Ми ж вирішили звернуту вашу у вагу на такі:
- Держава – інструмент захисту інтересів нації в світі. Щоб нація могла конкурувати, та вижити серед інших націй на планеті.
- Ну а давайте пофантазуємо – що Україна може дати світу?
- Початково нам потрібна Держава, щоб Вона (як інструмент) захистила наш народ (від загарбників і голодоморів) і... Щоб народ став Нацією. Нація є атрибутом тільки – Державного народу. Але це – програма мінімум
- А програма максимум?
- Коротке формулювання: Русь-Україна, як центр сили в середині Європи.
Держава, що виконує роль стабілізуючого фактора в забезпеченні континентального миру. Місце збірки майбутнього Континентального Союзу з центром у Києві, а також Вселюдства Гармонії та Цивілізації Космосу.
Радіо Трек: НОВИНИ
