Розвінчання міфу: сьогодні Церква вшановує Марію Магдалину (ФОТО)
Що варто знати
Микола Бандрівський – відомий український історик та археолог зі Львова – не називає прямо свій допис «розвінчанням міфу», але він, безперечно, ставить деякі крапки – несподівані крапки над «і».
Судіть самі:
Сьогодні – 4 серпня святкуємо день святої Марії Магдалини.
Чого ми про неї не знаємо..?
.
Майже півтора тисячоліття чесне ім'я цієї найбільш відданої учениці Христа, несправедливо очорнювали…
.
Перед вами – скульптура юної Марії Магдалини, яка була створена більше двох століть тому знаним італійським митцем Антоніо Канова.
Причому, Магдалина зображена у той момент, коли вона - мабуть досить змучена – вклякнула щоб перепочити. А схилена донизу голова свідчить про її глибоку задуму... Над чим..? На це питання кожен з нас відповість по своєму...
.
Ну от, признаймося чесно: що кожному з нас відомо про святу Марію Магдалину..?
.
Перше, що приходить у голову так це те, що вона була ніби то, блудницею і саме з неї Спаситель вигнав сімох бісів.
Щодо вигнання бісів – так, про це справді не раз згадується у Новому Завіті. А от щодо того, що Марія Магдалина була «блудницею», то – звиняйте, нема такого ніде у Святому Письмі. Маєте сумнів щодо цього – перевірте.
.
Я теж не надавав таким нюансам особливого значення, але спробував з'ясувати. Виявилося, що у Східній Церкві постать Марії Магдалини віддавна вшановується виключно як одна з жінок-мироносиць.
Натомість у Західній Церкві – майже півтора тисячоліття (!) образ цієї святої вшановувався як грішниці-блудниці, яка розкаялася.
.
Причому, першим хто «обґрунтував» ніби то блудницький образ святої Марії Магдалини, був римський папа Григорій І (друга половина VI - початок VII століття).
Для цього він використав фразу євангелиста Луки (7:36-50) про безіменну грішницю. А от, яким чином це безособове євангельське свідчення, згаданий римський понтифік «притягнув» до конкретної святої особи – то вже справа «спритних» ватиканських пальців…
.
І тривало це абсолютно незаслужене очорнення святої аж до 1969 року, коли Ватикан офіційно визнав, що ніде в Євангелії немає прямої вказівки на те, що грішницею була саме Марія Магдалина.
.
Тому, мене чисто по людськи зацікавило: як так могло статися, що за стільки століть на цю непересічну постать в усій біблійній історії, стільки всього було понавішувано..!
.
А між тим Марія Магдалина була найбільш відданою ученицею Христа.
Судіть самі: в той час, як деякі з апостолів тричі зреклися Спасителя (кажучи, що не знають, що то за один і взагалі, не мають з Ним, нічого спільного) або ж боязко стояли в стороні щоб комусь не потрапити на очі, то Марія Магдалина залишилася вірною Христові до кінця.
І була вірною Йому не лише у хвилини Його слави, але й у час найбільшого приниження на Голгофі.
Вона – єдина, хто не залишив Христа, коли той був узятий під варту.
Вона – була присутня на суді над Ісусом і чула, як Понтій Пилат виголошував смертний вирок і бачила, як той дикий знавіснілий натовп бив і знущався над Спасителем тоді, коли всі інші Його учні повтікали.
.
А під час розп'яття саме Марія Магдалина, а не апостоли, стояла під дерев'яним хрестом разом з Пресвятою Богородицею, щоби підтримати Ісуса в Його останні хвилини.
Зрештою всі ми знаємо, що в неділю після Воскресіння, Марія Магдалина першою – ще за ночі – прийшла до Гробу Спасителя і тільки потім з її уст, про Воскресіння Христове довідалися апостоли й усі інші.
.
А що ж було далі? – спитаєте ви.
.
Якийсь час Марія Магдалина ще залишалася в Єрусалимі разом з Пресвятою Богородицею і апостолами, однак невдовзі пішла проповідувати до Італії звіщаючи те, що сказала тоді апостолам у світлий ранок Воскресіння: «Я бачила Господа! Він говорив зі мною».
В Італії і в самому Римі, свята Марія Магдалина проповідувала до прибуття туди апостола Павла, а потім – ще два роки після відбуття його з Риму (після першого суду над ним).
.
За якийсь час, вже у похилому віці, свята Марія Магдалина переселилася до міста Ефес (територія сучасної Туреччини), де далі проповідувала і як свідчить передання, допомагала апостолу Йоану Богослову у написанні Євангелії (саме з її слів, згідно з тим переданням, євангелист написав його 20-ту главу).
І саме в Ефесі Марія Магдалина скінчила свій земний шлях і там же була похована.
.
І на закінчення: сучасні історики Церкви пишуть, що оскільки Марію з Магдали називали не за іменем чоловіка чи батька, то це може свідчити про її знатне походження, адже у той час іменем рідного міста називали лише впливових і важливих людей.
Іншими словами, перед нами постає образ святої Марії Магдалини як вільної і незалежної жінки, яка мала кошти і на свій розсуд розпоряджалася своїм часом.
.
Мабуть, мусить пройти якийсь час щоби ми, нарешті, позбулися у своїй уяві отого стереотипного міфу про «блудницю Магдалину» і належно вшановували оцю сильну нашу Небесну Заступницю…
Радіо Трек: НОВИНИ
