Той, хто став Легендою: 10 травня – день народження Олександра Мацієвського (ФОТО)
«Слава Герою!»
Олександр Мацієвський народився 1980 р. у Кишиневі та до 28 років жив у Молодові. На Україну, до Ніжина Чернігівської області він переїхав лише у 2008-му. Але, коли почалася війна, 42-річний Олександр довго не роздумував…
«Це моя Україна» розповідає щемливу історію Героя:
10 травня — день народження Героя України Олександра Мацієвського. В цей день він мав би чути теплі слова від рідних, обіймати сина Михайлика та маму Параску, але він віддав життя за свою країну…
У той фатальний день Олександр мав виконувати завдання снайпера на прихованій позиції. Та доля розпорядилася інакше — його разом із чотирма побратимами відправили на бойову позицію.
Поруч були ніжинці Богдан Кава та Олексій Котляр, які також загинулu у тому жорстокому бою. Один із бійців досі вважається зниклим безвісти. Олександра ще можна було врятувати, але допомога так і не прийшла…
А далі світ побачив кадри, які назавжди закарбувалися в історії.
Його слова «Слава Україні!» пролунали сильніше за будь-які промови. У них була не просто сміливість — у них була незламність. Без страху, без вагань, із безмежною любов’ю до рідної землі. Це був голос людини, яку ворог міг убити, але не зміг зламати.
Олександр не був публічною людиною чи політиком. Він був одним із нас — простим українцем, простим роботягою, який жив звичайним життям. Та в останні хвилини він показав усьому світу справжню силу українського духу.
Сьогодні кожен із нас має подивитися в його очі й побачити в них Україну — сильну, горду та нескорену. Ту Україну, яка століттями бореться за право бути вільною.
І особливо важливо, щоб у цей погляд вдивилися ті, хто наживається на війні, хто краде в армії чи продає совість за гроші.
Нехай кожен із них чесно відповість собі: чи можуть будь-які статки бути дорожчими за життя наших захисників? Чи варті ті брудні гроші майбутнього, яке вони відбирають у власних дітей?
Ми не маємо права забути Олександра Мацієвського та тисячі таких самих Героїв. Не маємо права зрадити їхню пам’ять.
Саме завдяки таким людям Україна стоїть. Завдяки їм ми можемо жити, говорити рідною мовою, будувати майбутнє та вірити у завтрашній день.
Подвиг не завершується зі смертю Героя. Він живе далі — у наших вчинках, у чесності, у гідності, у здатності бути сильними навіть у найтемніші часи.
Сьогодні слова «Слава Україні!» — це вже не просто привітання. Це символ незламності, клятва пам’ятати й продовжувати боротьбу. А відповідь «Героям слава!» звучить як вдячність тим, хто віддав найдорожче за нашу свободу.
І наш обов’язок — бути гідними цієї жертви та цієї пам’яті.
Радіо Трек: НОВИНИ
