П’ять способів не збожеволіти разом з усіма довкола: поради Психотерапевта Роменського
Здається, реальність остаточно вирішила перевірити, наскільки буквально ми розуміли вислів «жити в цікаві часи».
Так починає свій ФБ-допис Максим Роменський. Його вишуканий текст ми подаємо тут з деякими скороченнями та повністю – в кінці:
П’ять напрямків для роздумів
- Перестань вважати тривогу доказом усвідомленості
Ми чомусь вирішили, що хороша, мисляча людина мусить бути трохи нещасною. Якщо навколо відбувається щось жахливе – просто непристойно спокійно пити каву! Не треба цих заїздів.
Дихай рівно. Тримай себе на позитиві. Це і буде справжньою усвідомленістю.
- Регулярно сперечайся зі своєю правотою: хороша практика – для кожного
У мене є кілька досить близьких знайомих, які завжди праві. Вони завжди знають, де я помиляюся (тож спілкування з ними сприймаю, як особисту аскезу, треную смиренність).
Є особливе задоволення – виявляти когнітивні спотворення в інших. Але…
Завжди варто сумніватися в своїй власній правоті. Деколи це буквально – рятує.
- Не плутай інтелект із песимізмом
У песимізму приголомшливий PR. Особливо добре песимізм почувається в освіченому товаристві.
Надія там сприймається як інтелектуальна слабкість: серйозні люди повинні заздалегідь розуміти, чому нічого не вийде. Але…
Можна бачити масштаб загрози, не вважаючи найгірший сценарій найімовірнішим.
Критичне мислення – це не вміння першим передбачити катастрофу, а здатність не захоплюватися жодним прогнозом, включаючи власний.
- Поверни собі реальний радіус впливу
Розуміння проблеми не змушує нас особисто її вирішити. Ми маємо радіус реального впливу. Іноді великий. Іноді малий.
Проголосувати. Допомогти. Заплатити. Відмовитися брати участь. Підтримати людину. Перевірити факт. Добре виконати свою роботу. Не пересилати ідіотизм ще п’ятьом людям. А іноді – приготувати вечерю і не гундосити.
Цивілізація підозріло довго тримається саме на людях, які продовжують робити нормальні речі, поки решта обговорює її неминучий кінець.
- Не дозволяй злу привласнити реальність
Є певна проблема з нашим уявленням про світ: інфопотік концентрується на негативі. Наче довкола виключно біда, війна, катастрофи, ідіоти, злочинці, фанатики та люди, які неправильно користуються електросамокатами.
Але саме зараз хтось виконує свою роботу, або розмовляє з дочкою, або бере в руки руку своєї дружини чи чоловіка, чи зустрічається поглядом із коханою або рідною людиною, і вони посміхнулися. Це теж реальність. Просто в неї гірший SMM.
Можливо, одна з головних інтелектуальних дисциплін нашого часу – не дозволяти найгучнішому ставати найважливішим.
ТОЖ ПІДСУМУЄМО:
Психологічна стійкість це не віра в те, що все неодмінно закінчиться добре (адже ми пам’ятаємо, що нам ніхто нічого не обіцяв).
Це – здатність не робити відчай своєю ідентичністю. Зберігати сумнів, не перетворюючись на циніка. Зберігати надію, не перетворюючись на ідіота.
Змінювати поведінку, отримуючи нову інформацію. Робити те, що можеш, не уявляючи себе центром управління Всесвіту.
І іноді вимикати новини. Бо завтра вам знову знадобиться голова.
Радіо Трек: НОВИНИ
