Литва визнала досвід ЗСУ – негативним: на противагу нам, там створять – Дивізії, - каже Бутусов
А не десятки розрізнених бригад із роздутими штабами
Практично всі, хто раніше критикував заяви Мар’яни Безуглої, почали вже відкрито підтримувати якщо не її саму, то її конкретні пропозиції.
Зокрема, щодо абсурдної практики створення все нових і нових бригад.
«Зомбі бригад», укомплектованих новобранцями, які не мають бойового досвіду і легко здають позиції і розбігаються, замість того, щоб доукомплектувати знекровлені бойові бригади, де кращі люди цієї війни – гинуть без підтримки новими бійцями, яким вони могли б передати свій досвід і разом – успішно тримати позиції.
Ми писали про це тут ще в червні: «ЩО ВИ РОБИТЕ???»: Перестаньте творити нові бригади для штабних крис. Укомплектуйте ті, що стікають кров’ю
Інша кричуща проблема – сама структура ЗСУ, яка вже давно не витримує жодної критики:
В той час, як ворог має структуру: Дивізія – Корпус – Армія, наші Сили Оборони являють собою рій розрізнених бригад, які діють загалом нескоординовано, без усвідомлення ширшої картини і через це – системно програють більш організованому та скоординованому ворогу.
Вже навіть маленька Литва зрозуміла хибність обраної Україною структури і бере на озброєння досвід РФ, вважаючи досвід ЗСУ – негативним.
От що пише з цього приводу Бутусов:
Юрій БутусовЛитва вивчила досвід України і cтворить дивізійну структуру в своїй армії, яку сама Україна досі створити не може.
На запрошення міністра оборони Литви Лаурінаса Кащюнаса брав участь на конференції «Захищаючи Балтію: уроки війни в Україні» у Вільнюсі.
Темами моєї доповіді було «Адаптація рішень та структур на досвіді війни в Україні», у дискусії взяв участь командувач збройними силами Литви Вальдемарас Рупшис.
Литовці уважно слідкують за подіями в Україні, і мене запросили у зв'язку з тим, що я часто пишу та говорю на стрімах про організаційні та управлінські проблеми.
Мені задали питання щодо причин, чому в Україні не запроваджені організаційні структури вище бригад – дивізії та корпуси?
Звичайно, я розповів, що причини цьому виключно політичні, оскільки наше вище керівництво досвід війни не вивчає та не бажає запроваджувати ніякі структурні зміни в армії.
Розповів, що у нас штабу ОТУ можуть підпорядковувати одночасно до 100 окремих бригад, батальйонів та рот.
І нікого не цікавить у Генштабі чи у Ставці Верховного головнокомандувача, чи може командувач ОТУ адекватно керувати під час інтенсивних бойових дій сотнею підпорядкованих структурних окремих бригад, окремих батальйонів та інших окремих підрозділів.
Уявіть як то віддавати накази ста підлеглим командирам?
Особливо якщо командувач не встигає навіть познайомитись з усіма підлеглими та районом оборони через постійну кадрову чехарду, коли командувачів часто міняють і вони не встигають розібратись в обстановці та в якості приданих військ?
Мене приємно здивувало, що маленька Литва, яка сама безпосередньо не воює та яка має підтримку НАТО, докладає зусиль для покращення управління на випадок війни у майбутньому: і Кащюнас і Рупшис лобіюють створення дивізії у маленкій армії Литви.
Це важливе рішення, сподіваюсь, що Литва якомога швидше зможе знайти ресурси та створить свою дивізію.
Але як же прикро, що Україна не вивчає власний досвід та не робить елементарні речі, які вимагає війна і досі не розгортає на фронті дивізії та корпуси постійного складу, з постійними злагодженими штабами для покращення відповідальності, якості управління, організації та застосування військ.
Інтелектуальна неспроможність української влади блокує реформи та не дозволяє нам здобути перевагу над ворогом.
Тим часом вище керівництво ЗСУ продовжує створювати небоєздатні бригади.
Останній допис Безуглої звучить просто як крик розпачу:
«Це продовжується! Вони хочуть створити ще 10 бригад!»
Радіо Трек: НОВИНИ
