Кінець КІНО: що обіцяє рік 2026 – людям, які пов’язали себе з Інтернетом та IT (6 ФОТО)
На підході: «Розчарування в ШІ»
2025, без перебільшення, був рік, який увесь світ вистави на вуха. І не лише через Війну в Україні.
Як стверджують західні експерти у галузі ІТ
Повернення Трампа до влади, торговельні тарифи, манія навколо штучного інтелекту та феномен Google Zero зробили його ще одним роком глибоких потрясінь для бізнесу, який уже звик до життя в режимі постійних зламів.
Зміни торкнуться не лише політики чи споживчих настроїв, а самих структур створення, поширення й монетизації медіаконтенту:
Занепад корпоративної вебсторінки
Вебсторінка завжди була незграбним рудиментом минулої епохи. Комерційний інтернет будувався за лекалами друкованих медіа, і для більшості видавців саме вебсторінка була атомарною одиницею продукту.
Вона становила ядро стратегій трафікової доби: привести користувача, утримати його на сторінці й показати рекламу — часто продану опосередковано через програматик-біржі.
Цей рік ознаменував прискорення кінця цієї моделі.
Вебсторінки не зникнуть, але дедалі більше відсуваються на периферію видавничих стратегій на тлі падіння пошукового трафіку.
У 2026 році варто очікувати подальшого зсуву в бік аудіо, відео та прямих трансляцій.
Розчарування в штучному інтелекті
Штучний інтелект входить у фазу розчарування. Навіть піонери галузі, включно з Іллею Суцкевером, визнають: у бенчмарках моделі виглядають бездоганно, але в реальному світі їхня ефективність значно скромніша. У видавців — подібна картина.
Перші спроби використати ШІ для створення диференційованого користувацького досвіду заслуговують на схвалення, але поки що не формують переконливої ціннісної пропозиції для аудиторії.
Показовим є приклад персоналізації аудіоконтенту на основі ШІ у «Washington Post», яка працює з помилками.
Він лише загострює фундаментальне протиріччя між журналістською обережністю, де точність має вирішальне значення, і технологічною культурою експерименту.
У 2026 році слід чекати нових провальних експериментів — але й кількох справді помітних проривів.
Контент як оптовий товар
Оптова торгівля контентом набирає обертів. Деяким великим видавцям уже вдалося укласти угоди з компаніями, що працюють у сфері штучного інтелекту, на доступ до своїх архівів і матеріалів.
Водночас видавці продовжують боротьбу з тими, кого вважають недобросовісними гравцями — зокрема з Perplexity, — і шукають важелі впливу у війні з ботами.
Та головна проблема залишається незмінною: **брак покупців**.
Неможливо побудувати ринок без платоспроможного попиту, а чинна система стимулів підказує просту логіку — навіщо платити за контент, якщо вигідніше інвестувати в додаткові обчислювальні ресурси?
У 2026 році варто очікувати, що Google зрештою запропонує власний механізм компенсації втрат видавців — механізм, який, імовірно, буде гучно критикуватися і залишатиметься далеким від досконалості.
Кінець голлівудської моделі
Рішення Netflix придбати Warner Bros., одночасно відмовившись від кабельних активів, стало знаковою віхою — фактичною капітуляцією традиційної медіаіндустрії перед технологічними платформами.
Контроль над інтерфейсом означає контроль над дистрибуцією, а отже — домінування в дедалі більш децентралізованій медіаекосистемі.
Високовитратна голлівудська модель дедалі гірше відповідає реаліям часу, в якому користувацький контент перемагає за масштабом і залученістю. Економіка творців виявляється ефективнішою.
Символічно, що церемонія вручення «Оскара» тепер проходить на YouTube.
У 2026 році технологічні компанії, ймовірно, зроблять нові кроки з придбання власних контентних активів.
Пік індивідуальності
Це нагадує теорію маятника: нові напрями майже завжди заходять надто далеко, перш ніж їх вдається скоригувати. Перехід від інституцій до окремих особистостей — яскравий приклад.
Сьогодні енергія медіабізнесу зосереджена в руках індивідуальних авторів, кріейторів і дрібних операторів. Така децентралізація — згадайте хоча б кількість медіарозсилок — виглядає захопливо, але навряд чи є стійкою в довгостроковій перспективі.
У 2026 році варто очікувати посилення медіаколективів, які спробують знайти золоту середину між незалежністю окремих авторів і стабільністю інституційних медіаструктур.
Маятник, як це часто буває, почне рух у зворотному напрямку.
Радіо Трек: НОВИНИ
