Кого домагався Годовський у Рівному? Підніміть руку! (11 ФОТО)
Або… «Руки геть від хореографа!» (АК)
Якось зірка та легенда шведської незалежної журналістики вжив у розмові з українськими колегами вислів
Соціальне порно
На уточнююче запитання пояснив, що під «соціальною порнографією» розуміють випадки, коли журналісти піднімають начебто «значимі теми» і «соціально болючі», але, насправді, виступають тут як маніпулятори.
«Вони експлуатують та обсмоктують тему. Часто людські страждання. Змушують людей на емоціях говорити те, про що вони потім жалкують.
Часто додають до цього вигадки, згущують фарби. Головне, щоби воно добре читалося і дивилося.
У нас це називається «соціальна порнографія».
Давно була та розмова, стан речей ні в Швеції, ні в Україні, ні в світі за роки, що минули, кращим не став. Щонайменше у сфері журналістики.
ЗМІ тепер повсюдно живуть скандалами та смакуванням негативу.
Наприклад, у США всі поголовно почали згадувати хто, коли і де їх домагався. Очевидно, що періодично пишуть і розказують правду. Але дуже часто – це наче якийсь психоз, мода і тренд.
Плюс бажання заробити чи прославитися на скандалі.
В Україні весь цей галас про домагання на роботі чи у ВУЗі ніхто аж так надривно не сприймає.
Не тому, що у нас нічого подібного не буває. Просто ми ще дозволяємо собі включати здоровий глузд і мислити раціонально
Як дорослі люди і вільні громадяни вільної країни, які здебільшого самі можуть дати собі раду чи комусь – відкоша.
Ще в радянські часи були професори (і знамениті), і в Рівному теж, які відверто загравали зі студентками та викладачками.
Здавалося, не пропускали жодної спідниці. Але ж спали з ними лише ті, хто… погоджувався з ними ... це робити.
Як казав один відомий у Рівному ловелас уже за часів Незалежності:
«Коза не схоче – козел не скоче!»
Очевидно, що він мав на увазі дещо інші ситуації – взаємної згоди.
Однак…
Студентки це теж – не діти. І на кожен випадок чоловічої (викладача) уваги до студентки ми знайдемо не один приклад дівочої (з боку студентки) уваги до викладача.
Хіба ні?
Уже багато років існує: преса, поліція, інтернет, соцмережі, політичні партії, облдержадміністрації, студентські спілки, СБУ, прокуратура, поліція тощо.
Дати розголос – хай анонімний – приставанням якогось ловеласа в наш час не просто, а – дуже просто.
Крім того.
У студенток типово є батьки, куратори, хлопці, подрги і друзі. Якщо Годовський роками дозволяв розпускати собі руки, то як це могло не виходити на зовні, а стало предметом публічної дискусії лише зараз, коли Годовському стукнуло 70?
Виникає підозра:Чи в Годовському, взагалі, тут справа?... Чи проти нього атака?
Так, напевно, семидесятирічному професору довелося в житті непросто.
Багато років він працює в оточенні великої кількості гарних жінок і дівчат.
Демони плоті, напевно, заволодівали ним неодноразово, мучили і терзали.
Виглядає, що він їм часами піддавався і періодично поводився, м'яко кажучи, не надто пристойно.
Якщо вірити тому, що говорять дівчата під псевдо, показані зі спини та зі спотвореними голосами – на відео «Четвертої влади», то почуте викликає просто огиду, але...
Наскільки це все – правда?
Уявіть, що якась дочка поскаржилась би на таку поведінку викладача своєму батькові чи мамі.
Уявіть, що якась дружина поскаржилася б своєму чоловікові
Невже б не було скандалу і то великого – із рукоприкладством та з серйозними наслідками?
Адже ми говоримо про десятки років роботи в ВУЗі, і з них 20 років на посаді завкафедри.
Як могло подібне стільки років безкарно тривати і всіма приховуватися? Чому мовчали жертви домагань?
Пояснення можуть бути різними, однак, за нашими даними
«Професор переважно не робив нічого такого, чого дівчина (студентка) чи жінка (викладачка) не могла б зупинити».
І важливо, що,
«Відхиливши подібні залицяння професора, вона могла собі далі вчитися (як студентка) чи працювати (як викладачка)».
Так нам говорять люди з РДГУ.
Не виключено, що були якісь випадки, про які наші джерела не знають, але…
Теперішні матеріали «Четвертої влади» з підсадними «качками» (дівчатами, які самі напрошуються на взаємини), драматично знятими мізансценами, затемненими кадрами, замальованими головами і спотвореними голосами; з усіма цими маніпулятивними недомовками та не менш маніпулятивним монтажем.
Усе це теж назвати об'єктивною журналістикою дуже важко.
Інша справа – ситуація з дружиною Годовського, яка числилася на кафедрі концертмейстером, але на роботу не з’являлася.
Ця ситуація, як виглядає, підтверджується.
І, кажуть, що професор Годовський написав заяву на звільнення.
Тож тепер
Підніміть руки ті, хто буде згадувати внесок Годовського у розвиток хореографії на Рівненщині з позитивом?
Можете опускати.
Для балансу та широти кругозору рекомендуємо також прочитати статтю відомого в Росії опонента Путіна – Юліїї Латиніної.
Від Редакції:
АК – це Авторська Колонка.
Усі думки, окрім фактажу, у таких матеріалах є – авторськими
Радіо Трек: НОВИНИ
