Денис «Редіс» Прокопенко: Ми воюємо з Росією і знаємо, чому вона – програє (ФОТО)

четвер, 28 травня 2026 00:20

Тези Генерала

Бригадний генерал Денис «Редіс» Прокопенко (на фото), командир 1-го корпусу НГУ «Азов», опублікував нове есе про те, чому багато західних аналітиків у 2022 році переоцінили російську армію, чим українська армія відрізняється від російської і чому Росія в результаті програє.

Ізраїльський військовий експерт Yigal Levin (Ігаль Левін) зібрав та стисло виклав основні тези Генерала:

На думку Прокопенка, західні аналітики у 2022-му робили ставку насамперед на кількість техніки, особового складу та боєприпасів у Росії, проте ігнорували нематеріальні, але вирішальні чинники: культуру командування, моральний дух, соціальну згуртованість та здатність до адаптації.
«Редіс» попереджає, що ця аналітична сліпота частково зберігається й досі. Багато хто на Заході продовжує розглядати цю війну суто крізь призму війни на виснаження, де перемога визначається виключно обсягом ресурсів. Це небезпечна помилка.
Генерал протиставляє дві моделі ведення бойових дій – українську та російську. Російська система спирається жорстку вертикаль радянського типу, де офіцери бояться відходити від наказів навіть за очевидному провалі операції. Така структура призводить до операційного паралічу на полі бою.

Праворуч -- Денис Прокопенко. Багато хто бачить єдиний шанс ЗСУ в переході на стандарти полку "АЗОВ" у плані підготовки, дисципліни та взаємостосунків між командирами і підлеглими, які нагадують "бойове братерство"

Ключовим доказом цієї системної вади є хронічне недорозвинення молодшого командного складу у ЗС РФ і божевілля старших офіцерів, які готові покласти величезну кількість особового складу, аби догодити керівництву.
«Редіс» не просто так робить на цьому акцент: він прямо пише, що вони борються з Росією, добре розуміють, як вона воює, і саме тому вони знають, чому вона програє - буквально такий заголовок має його есе.
Водночас українська армія спирається на командну філософію, що ґрунтується на принципах децентралізації та розширення повноважень. Ця модель є сучасною інтерпретацією німецької концепції Auftragstaktik (Mission Command), яка розроблена для ведення бойових дій на динамічному, нелінійному полі бою.

Денис Прокопенко

Яскравим прикладом такого підходу є те, що зробили Сили оборони на Добропільському напрямку в другій половині 2025 року. Це по суті переосмислення концепції мобільної оборони в умовах сучасної війни.
Тоді українські сили провели велику операцію, що включала пошуково-ударні дії, вогневі нальоти і точкові хірургічні контратаки, результатом чого стали оточення російських підрозділів і взяття сотень ворожих полонених.
У березні 1-й корпус НГУ «Азов» відзначив річницю з моменту створення. За короткий термін було сформовано управління та штаб корпусу з бойових офіцерів із багаторічним військовим досвідом, які ще у 2014–2015 роках брали участь у боях, перебуваючи на рядових та сержантських посадах.
Переважна більшість із них пройшли всі ланки управління: перебуваючи на командних та штабних посадах, брали на себе відповідальність і добре знають війну ще з окопу.

Генерал окремо відзначає створення нових підрозділів у штаті корпусу. Наприклад, 41 полку безпілотних систем Pilum, 14 штурмового полку, полку сил підтримки та інших.
Розвиток глибокого контуру розвідки та бойового враження дозволяє тепер корпусу завдавати ударів по російській техніці, складах та логістиці на дальності до 250 кілометрів.
«Редіс» пише, що західні партнери почали навчатися в України і тепер охоче переймають її бойовий досвід. При цьому битва за Донбас у розпалі, і генерал підкреслює, що вони продовжать бити ворога і боротися за повернення своїх полонених.