300 мільйонів громадян може з’явитися в Україні – після війни, - «енергетик» Куртєв (ФОТО)
Це буде Е-республіка
Віктор Куртєв – відомий громадський діяч та експерт у питаннях енергетики намірився взяти на себе роль візіонера й окреслити певне «енергетично забезпечене» майбутнє України.
УКРАЇНИ, яка, за його словами,
«Має ресурси, інтелектуальну базу, мотивацію та історичну місію, щоб стати центром нового цивілізаційного циклу».
На тлі сьогоднішніх блекаутів та холодів у всіх героїчних містах України, які знаходяться під ударами ворога, подібні візії виглядають доволі несподіваним контрапунктом, але…
ЕНЕРГІЯ, ЩО ТВОРИТЬ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Усі великі цивілізаційні зрушення завжди мали один спільний знаменник: зростання енергомісткості. Тобто обсяг енергії, яким суспільство здатне оперувати, визначає межі його можливостей.
Чим складніше суспільство, тим більша потреба в енергії. І навпаки: будь-яка спроба обмежити енергоспоживання неминуче призводить до деградації, технологічної відсталості та втрати суверенітету.
Так, сьогодні може здаватися дивним говорити про енергоспоживання, коли ми маємо відключення, сидимо по багато годин без світла і буквально виживаємо в умовах дефіциту.
Але саме тому ми й говоримо про майбутнє: про те, яким воно має стати, щоб подібна вразливість більше ніколи не повторилася.
У ХХ столітті людство зіткнулося з неомальтузіанством – течією, яка пропонує штучні обмеження цивілізаційного розвитку.
Під виглядом турботи про ресурси і довкілля суспільству продають ідею, що треба менше споживати, менше виробляти, менше народжувати, менше дихати.
Звіт Римського клубу 1972 року «Межі зростання» зафіксував цю логіку: замість проривних технологій і нових джерел енергії – вихід на «плато», стримування, економія.
Це філософія втомленої цивілізації, яка боїться майбутнього і захищає власні ієрархії шляхом заборон.
Такі моделі видають технологічний застій за екологічну мудрість. Але ця логіка хибна. Екологія і ємна енергетика не суперечать одна одній.
Проблема не в тому, що людство «надто велике» чи «надто енергоємне». Проблема в тому, що частина глобальних еліт обрала шлях консервації статус-кво.
Їм зручно, щоб одні країни торгували бананами, а інші – високотехнологічними товарами.
Зручно, коли країнам нав’язують «екологічні податки» та перехід з шостого технологічного укладу назад у перший – на вітряки XVIII століття.
Усе це є продовженням тієї ж застарілої теорії: скорочуйте споживання, зменшуйте амбіції, відмовтеся від майбутнього.
Але ж майбутнє визначатиметься новими енергоносіями, а не обмеженнями!
Енергоспоживання зростає по експоненті, тому що ускладнюється сама цивілізація. Потреба в енергії не зникне.
Вона може бути задоволена лише через новий технологічний стрибок, наприклад перехід до торієвого ядерно-паливного циклу.
Цей перехід дасть нам тисячі років ресурсної стабільності. Він повертає людству фундаментальну річ: свободу розвитку, а не життя всередині нав’язаних «меж росту».
Цивілізація майбутнього буде чисельною, енергоємною і творчою!
Цивілізація – це люди. Більше людей означає глибший розподіл праці, вищу ефективність економіки і, як наслідок, вищий добробут для кожного.
Спроби зменшити населення в ім’я «сталості» – це не про екологію, це про владу. Це спроба тримати світ на примусовому дефіциті.
Майбутні виклики – не перенаселення, а дефіцит людей. Велика цивілізація завжди життєствердна. Вона не зменшує себе, а розширює.
Світ входить у новий технологічний уклад, де ключову роль відіграватиме не географія, а здатність забезпечити технологічний суверенітет: енергетичний, цифровий, інституційний.
І, на мою думку, саме Україна стане ядром нового технологічного світу!
Україна має ресурси, інтелектуальну базу, мотивацію та історичну місію, щоб стати центром нового цивілізаційного циклу.
Україна має стати територією свободи, яка притягує таланти, капітали й міграційні потоки тих, хто шукає простір для розвитку.
Модель майбутнього – це Україна яка має більш як 300 мільйонів цифрових громадян, 100 мільйонів з яких постійно приживають на території метрополії, а інші 200+ мільйонів живуть по світу, але платять податки і користується захистом держави.
Це нова форма політичної спільноти – Е-Республіка вільних громадян.
Вона матиме цифрову республіканську валюту нового типу, побудовану не на логіці центробанків (єдиного емісійного центру), а на блокчейні, що створює фундамент справжньої економічної свободи.
Це не утопія. Це наступний рівень цивілізації.
Тому зараз наше завдання простіше й важче одночасно: втриматися. Коли здається, що світ знову відвертається, що підтримка тане, що удари щодня і з усіх боків, ми не маємо розкоші зупинитися. У нас немає запасного шляху, іншої землі, іншого дому. Ми мусимо вистояти.
Але навіть у цьому темному коридорі війни треба бачити: перемога – це тільки перший рубіж. Після неї щодня потрібно буде доводити, що Україна здатна бути країною, в якій хочеться жити, працювати, народжувати дітей і будувати майбутнє. Не шукати готове «краще життя» десь у світі, а створювати його тут, своїми руками.
Україна, яка заплатила за життя таку високу ціну, має шанс стати першою у світі державою нового типу: технологічною, енергомісткою, відкритою і здатною творити.
Державою, яка не скорочується, а експансує.
Державою, яка має енергію …
Радіо Трек: НОВИНИ
