Жінці 105 років: сама пере, готує та рубає, бо… Молиться дві години на день? (ФОТО)
Секрети карпатського довголіття
Ганні Микитин із села Красне, що на Рожнятівщині, днями виповнилося 105 років. Жінка є найстарішою жителькою Прикарпаття.
Неймовірно, але попри свій поважний вік, бабця Ганна сама куховарить, пере та рубає …дерев’яні скіпки для печі. Вона ніколи за свій довгий вік не була в лікарні та й нині майже не хворіє.
У чому таємниця здоров’я та довголіття поважної жінки, пробував дізнатися «Експрес».
«У неймовірній доброті, внутрішньому спокої та великій вірі в Бога,– мовить невістка Ольга. – Моя друга мама, бо свекрухою я її аніколи не називала, настільки сильна тілом і духом жінка, що таких людей, я за свої 72 роки не зустрічала.
Усе, що би не трапилося в її житті: війна, голод, важка праця в колгоспі, втрати рідних, вона сприймала… спокійно, з молитвою, і за все дякувала Богу.
Мама завжди каже, що коли вона сама нічого не може змінити, то може молитися. І Бог дасть сили все пережити».
За словами Ольги Микитин, бабця Ганна народилася у багатодітній родині. Її батько не повернувся з фронту Першої світової війни. Мати зосталася молодою удовою з 4 дітьми. Жінка вдруге вийшла і народила ще трьох дітей.
Ганна ніде не вчилася, і досі є малограмотною, читати та писати майже не вміє. Зате може порахувати гроші та зробити розрахунки для господарства, скажімо порахувати мішки з урожаєм, розділити на щодень місячну пенсію.
Ганна вийшла заміж за односельця Михайла, у подружжя народився один син, який вже теж відійшов у засвіти. Зараз у поважної жінки є невістка, онук та правнучка.
Ще 98-річною жінка утримувала корову, свиней, курей, жила у невеличкій хатині самотою. У 100 років через настійливі прохання рідних перейшла жити у хату невістки.
З дитинства пані Ганна звикла багато і важко працювати, тому попри свій поважний вік пані Ганна працює: щодня готує їсти, пере та рубає «попри пальці» невеликі дерев’яні скіпки для розпалювання печі.
«Чому попри пальці, як це?», – запитую невістку.
Жінка мовить, що її мати недобачає, а своєрідною міркою куди треба сокирою махнути, є її пальці. До речі, ще два роки тому Ганна Микитин рубала чималенькі ковбанці (круглі дрова завбільшки 70 сантиметрів — авт.).
«Наша мамця ще дуже любить куховарити, її вареники з солоним сиром аж тануть і роті, – продовжує невістка. – Здається, вона тісто замішує і начинку сирну робить звично, але нічого смачнішого я та мої рідні в житті не куштували. Може приготувати ще сирники чи молочні каші».
Сама довгожителька їсть багато молочних страв, полюбляє сир зі сметаною, п’є багато молока. До алкоголю завжди була байдужа.
І навіть 20 грамів «для апетиту» пити не буде, бо це «чортяче зілля».
Щодня бабця Ганна прокидається о 07.30, годину молиться, одягається та увесь день порається по господарству, увечері дивиться телевізор, як бачить події на Сході, дуже хвилюється і просить Бога, аби нарешті закінчилася війна.
Ще бабця просить невістку або онука читати їй газети, зокрема «Експрес», адже Ольга Микитин близько 10 років виписує знану газету.
Лягає спати жінка швидко — о 19.30, перед сном знову годину молиться.
Невістка додає, що її мати ніколи не була в лікарні, сина удома народила, а протягом життя майже не хворіла, хоча важко працювала в колгоспі, мерзла, недоїдала і недосипала.
Зараз Ганна Микитин вже недобачає і недочуває, але жодних ліків приймати не хоче, каже, що це «огидна хімія».
До речі, внутрішньому спокою і сильному характеру пані Ганни може позаздрити і спортсмени, і військові, і державні діячі. Що би не трапилося в її житті, вона ніколи не показує свої емоції назовні. Вона зі стоїчною гідністю пережила смерті чоловіка, сина і правнучки.
У найтяжчі хвилини скорботи казала, що кожна людина, яка народилася, мусить померти. І якщо вже Бог забрав її рідних до себе, то вона, яка залишилася жити, має за них молитися, а не ридати, адже померлих не повернути. За такий спокій бабцю Ганну в селі називають семижильною.
Односельці дуже поважають пані Ганну, відвідують, до неї приходить священник, адже до церкви жінка йти не може. Далеко.
Радіо Трек: НОВИНИ