Якщо людей створено за образом і подобою Бога, то чому в нас так багато недоліків?
Відповідь може здивувати
Сергій Пролеєв – доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Альманах Huxley публікує його відповідь на запитання одного з читачів:
«Якщо людство створено за образом і подобою Бога, то чому в нас так багато недоліків?»
Наводимо ключовий фрагмент:
– Перше зауваження до питання: Бог не створював людство за своїм образом і подобою. Насправді за образом і подобою Божою створено не людство, а першу людину – Адама – і його дружину Єву.
Визначення «за образом і подобою Божою» характеризує вихідний стан Адама та Єви в раю до гріхопадіння.
Образ і подоба, згідно з християнською теологічною традицією, суттєво відрізняються за своїм змістом.
Образ Божий — характеристика людини як розумної істоти, котра має свободу волі. Подібність же говорить про те, що його воля добра, подібно до волі Божої.
Однак в акті гріхопадіння природа людини виявилася спотвореною гріхом і подоба Богу була втрачена.
Порушивши заборону Божу, Адам і Єва відпали від Бога. І тим самим за своєю волею вирвали себе з раю. З цього акту, власне, і починається земна історія людства, що з’явилося на світ у результаті виконання Адамом та Євою заповіді «плодіться та розмножуйтесь».
Важливо підкреслити, що злочин став наслідком вільного вольового вибору, а не пов’язаний із бажанням плоті.
Плоть сама по собі, як і все, що створено благим Богом, не є джерелом чи вмістилищем гріха.
Таким чином, все в людині, що ми можемо охарактеризувати як недоліки, є продуктом волі самої людини. Ці недоліки — продовження його чеснот: розум і свободу волі, дані Богом, можна використовувати як на благо, так і на зло.
Створивши людину досконалою, доброю і богоподібною, Бог дав їй можливості, які вона використовує на свій розсуд. Тому що навіть генетична наступність не означає приреченість людини на злочин.
Генні зміни — це трансформація та оновлення організму, а не «зношування» коду. Тому нащадки найчастіше виявляються не тільки не гіршими за предків, а навіть кращими, ніж вони.
Що ж у такому разі означає «печатка первородного гріха», що лежить на кожному новонародженому немовляті, яке не встигло зробити нічого поганого?
«Печатка» підкреслює вольовий аспект гріхопадіння, після якого воля перестала бути виключно доброякісною. Християни вважають, що вихід із цієї ситуації людству надала жертва Христа, яка звільнила людей від «печатки первородного гріха».
Хто прийняв Христа покаянням і в Таїнстві Хрещення, заново «народжується на небі», і після цього над ним більше не тяжить спотворююча дія первородного гріха.
Це не означає, що він автоматично позбавлений гріха.
Однак тепер гріх — наслідок його особистих вольових виборів, а не наслідок гріхопадіння Адама
Радіо Трек: НОВИНИ