Залишитись чи їхати: закон «18 – 22» створив проблему для молодих українок
Вирішують, який вибір зробити не лише чоловіки
26 серпня 2025 року, Кабмін оновив правила перетину кордону для чоловіків. Тепер молоді люди віком від 18 до 22 років включно мають право виїхати з країни. Тож вже який день поспіль у соцмережах триває обговорення, який вибір зробити? Причому коментують цю тему не лише чоловіки, а й жінки.
Часто обговорюють: їхати зі своїм хлопцем, чи лишатися в Україні.
Зокрема, таку тему для обговорення ініціював у Threads Тарас Зайцев. Він запитав у дівчат:
ДІВЧАТА❗Ви поїдете зі своїми хлопцями, якому 18-22 роки за кордон?
Чи розійшлись на цьому ґрунті?
Готові ділитися своїм рішенням та досвідом залишили чимало коментарів для автора. Ось деякі з них:
Не всі хочуть валити, уявляєте, є люди, які хочуть жити в Україні!
Сумнівна тема, будучи 18-22 річною, без закінченої освіти та стабільної віддаленої роботи їхати за хлопцем, котрий, скоріш за все, навіть не оцінить цей жест, а дівчині з великою вірогідністю через деякий час треба буде повертатись в Україну самій. Імміграція - це стресовий досвід, котрий може потенційно зламати їх стосунки, тим паче у такому віці. Але кожному своє
Хлопцю 20, мені 19 (стосунки півтора роки), наступного року їде, поки вчить мову. Мені треба закінчити навчання в Україні, тому спробуємо стосунки на відстані на визначений термін 2 роки, а потім - я до нього вступати на магістра. А далі життя покаже - може додому, а може подорожувати світом разом, сподіваюся до того часу війна закінчиться
Я розійшлась, бо він не захотів їхати
Я буду в Україні продовжувати працювати, але й буду до нього приїжджати на тиждень кожних 1,5/2 місяці (як вийде), проблем для стосунків не бачу.
Саме зараз така ситуація. В стосунках 3 роки. Йому буде 23 роки вже 29 вересня. Можливо, це зараз остання можливість виїхати для нього. Мені 20. Я залишаюсь, оскільки маю навчання, роботу (не дистанційну, такої можливості наразі немає, на жаль), родину та двох цуциків. Розумію, що не можу їхати як мінімум через фінансову складову. Але, все ж таки переважно просто хочу жити в Україні, принаймні поки що. Обговорюємо питання розриву стосунків, перспективу стосунків на відстані. Дуже болюче питання.
Стосунки у 18-22- це як стосунки у 14-18 років 20 тому. Люди одружуються тепер ближче до 30. У 18 років молодь часто фінансово залежна від батьків. Сказали батьки їхати до тітки-дядька-баби в Італії, дали кошти- сів і поїхав. Тому вже постяться історії про «втік і не попрощався». Тому тут питання не до дівчат, чи поїдуть вони, а до хлопчиків, які приймають рішення з батьками враховуючи можливості родини.
Вірні вибору своєї професії, тому залишаємось, без будь яких сумнівів та обговорень.
Радіо Трек: НОВИНИ