Заколихані смартфонами і планшетами – вчителька озвучила те, про що усі знають, але мовчать

Сучасні діти не мають поняття про елементарні речі

У своєму блозі на Освіта.ua вчителька з Харкова, засновниця Центру діяльнісної освіти для учнів початкової школи Стежка Галина Сищук розмірковує про те, як не втратити покоління, якому відкрили віртуальний світ.

Освітянка розповіла, що одним із найскладніших завдань для її учнів був опис овочевої рослини.

І справа тут не в рівні володіння писемним мовленням, а в кількості життєвого досвіду, який стає все нижчим і нижчим.

 

Діти поняття не мають, як виглядає кущ солодкого перцю. На чому росте кабачок.

 

Урбанізація? Вони і не мають цього знати, живучи у місті?

 

Чи, все ж таки, ми маємо справу з наслідками викривлення фокусу у вихованні?

Галина Сищук зауважує, що ми сконцентровані на ранньому розвитку, обкладаємо дітей гуртками, ментальними арифметиками, іноземними мовами – все, щоб підготувати підґрунтя для академічної успішності і, на рівні держави, гарних результатів дослідження PISA.

А один із моїх учнів не вміє надувати повітряну кульку. Не може втримати її губами і руками так, щоб надути.

 

Більшість дітей у класі не вміють стрибати через скакалку.

 

Вони мають труднощі з вкладанням канцелярії в папку, підручників у рюкзак чи карток у коробку.

Закриті вдома ковідом і війною, заколихані телефонами й планшетами, перенасичені новомодними розвивальними техніками, діти втрачають головне – можливість взаємодіяти зі світом та отримувати досвід.

Чому так сталося? – запитує педагогиня і сама ж дає відповідь на своє запитання:

Та ми ж самі все це зробили, коли насичували уроки презентаціями й роздавали призи за інтерактивність у навчанні. Я теж їх вигравала і пишалась цим.

 

Тепер же популяризації потребує вирощування квітів, прання рушників і підмітання віничком (написано з посмішкою).

Діяльнісна освіта, зміна програмного навантаження на користь збільшення напрямів, що потребують фізичної взаємодії з довкіллям, – це можливість вирощувати сади й закривати консервацію.

Не для того, щоб виростити робітників замість директорів. А для того, щоб не втратити покоління, якому відкрили віртуальний світ – і він забрав у них самозарадність,- завершує свої роздуми вчителька.

Радіо Трек: НОВИНИ