З безвиході поїдуть за кордон на «чорну» роботу: до чого тут катастрофа в освіті?

Як на ситуацію впливає Міністерство освіти і науки?

На початку цього навчального року (2022-2023 р.) в Україні з'явилося понад 245 тис. студентів закладів вищої освіти (ЗВО). Загалом же їхня кількість сягає мільйона.

На перший погляд така тенденція цілком позитивна. Мовляв, чим більше освічених громадян, тим краще. Але насправді ця статистика після ретельного розбору свідчить про катастрофічну ситуацію у вітчизняній освіті.

Фахівці у галузі працевлаштування вже давно звертають увагу на те, що обсяг набору студентів на певні спеціальності аж ніяк не корелює з потребами ринку праці.

  • Наприклад, перше місце серед усіх спеціальностей цього н. р. у нових вступників посідає управління та адміністрування (понад 29 тис. студентів).
  • На другому місці за популярністю, як не дивно, опинилася освіта та педагогіка (28,7 тис. студентів), хоча, як відомо, отримана таким чином професія не користується великою популярністю в Україні з огляду на низькі зарплати.
  • На третьому місці – IT-спеціалісти (26,76 тис.), які обирають відповідну освіту з огляду на рівень зарплат у галузі. Хоча й на них попит не покривається.

Довідково: нині в Україні існує 347 ЗВО, з яких 210 державні (60%), 101 приватний (29%) і 36 комунальних (11%). У Києві окремо – 83 ЗВО.

Незалежний HR-експерт Тетяна Пашкіна в бесіді з Delo.ua акцентує на тому, що така кількість педагогів продиктована масштабним державним замовленням.

На освітян дуже велике державне замовлення. І якщо абітурієнт обирає цю спеціальність, це не значить, що у нього на неї якісь плани.

 

Це просто хороший шанс отримати будь-який диплом про вищу освіту, який у нас вимагає кожен роботодавець, – пояснює ситуацію Тетяна Пашкіна.

Стосовно спеціальності управлінців та адміністраторів, то тут своя специфіка: на таких факультетах не вимагається вивчення складних предметів, що і спокушає молодь обирати такі спеціальності.

Так, це вам, звичайно, не вища математика чи ядерна фізика. Тут можна особливо і не напружуватись, а диплом отримаєш, – вважає Пашкіна.

HR-експерт зазначає, що обрання спеціальності молодими людьми чи їхніми батьками подекуди продиктоване і рекламною кампанією навчальних закладів, які існують коштом добору. І нерідко після вступу навчання викликає у студентів глибоке розчарування.

Навчання чи мобілізація

Голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповідає, що невідповідність потреб ринку праці й тим, кого випускають заклади освіти була й до війни, але саме повномасштабне вторгнення рф цей розрив суттєво підсилило: в Україні з'явилися десятки тисяч чоловіків, які йдуть у ВУЗ просто через загрозу мобілізації.

Минулого року близько 80 тис. чоловіків виступили як здобувачі вищої освіти, бо це дає їм змогу уникнути мобілізації. І вони обирали для себе саме ті напрямки, де найменша конкуренція і можливість якомога швидше потрапити до лав студентів, – говорить Василь Воскобойник. 

Також експерт зазначає, що в Україні склалася ситуація, коли вступнику набагато вигідніше орієнтуватися не на затребуваність спеціальності, а на можливість потрапити на безплатну форму навчання, обираючи шлях з тією ж найменшою конкуренцією. Інакше кажучи, економічна скрута громадян і загроза потрапити до війська стали новими факторами впливу на ринку освіти.

Після закінчення війни нам будуть потрібні не управлінці, а робочі руки

Тому систему освіти належить докорінно переглядати. Але не тільки через зменшення держзамовлення або скорочення бюджетних місць. Треба вже зараз формувати шляхи розвитку країни щонайменше на десяток повоєнних років, – додає експерт.

У гіршому випадку все завершиться тим, що безліч студентів все частіше працюватимуть не за спеціальністю або з безвиході їхатимуть за кордон на «чорну» роботу (після відкриття кордонів). І такі тенденції вже помітні: перед війною на обліку в Державній службі зайнятості 80% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, але не змогли знайти роботу за спеціальністю.

Міносвіти вносить свої корективи

Цього року, як очікують в Міносвіти, в Україні до ЗВО вступатимуть орієнтовно 229 тис. осіб, з яких 30-40% – на бюджет.

Окремо обліковують місця на навчання медичних спеціальностей на базі повної загальної середньої освіти. Серед бюджетних місць орієнтовно 15–20% віддадуть пільговим категоріям абітурієнтів.

Крім того, цього року МОН збільшило державне замовлення на ІТ-спеціальності та спеціальності, потрібні для відбудови країни:

  • інженерні спеціальності;
  • електротехніка;
  • фізика;
  • хімія;
  • будівельники;
  • інженери;
  • архітектори.

Також у контексті збільшення держзамовлення Вітренко згадав і про деякі філологічні спеціальності: українська й кримськотатарська мови. При цьому держзамовлення для юристів та економістів, яких і так вистачає з верхом, не збільшуватимуть.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook