Які незвичні для української мови слова не є суржиком: ви будете здивовані

Насправді їхні корені походять із праслов’янської й далі – з індоєвропейської

Відмова від російської та перехід на українську мову у багатьох громадян нашої країни викликає бажання позбутись усіх помилок, у тому числі проявів суржику. Це дуже хороше бажання, але тут важливо не перестаратись і не викинути зі свого активного словника ті лексеми, які суржиком не є.

Допомогти у цьому взялися експерти волонтерського «Проєкту Р.І.Д.», які сформували добірку слів, що можуть видаватись російськими за походженням. Але насправді їхні корені походять із праслов’янської й далі – з індоєвропейської. А отже для української мови вони теж є цілком притаманними. Хоча можуть бути рідковживаними.

Видіти

Це слово походить не від російського «видеть», а від праслов’янського кореня vidъ. Він, зокрема, дав також литовське veidas – «лице». Словники вказують, що воно є діалектним та розмовним. Але саму лексему фіксують.

Строїти

З’явилось це слово від давнього strojь, тобто «порядок». Його походження можна простежити і далі – до індоєвропейського *ster – «розстилати». Слова від цього кореня можна зустріти у польській, македонській, словацькій та інших мовах. Українські словники фіксують його, як нормативне.

Многий

У побажанні «многая літа» це слово подиву не викликає. Саме тому, що прийшло до нас не з російської мови, а було утворене від праслов’янського mъnogъ. В сучасній українській воно вважається застарілим.

Рихлий

Життя цьому слову дало давнє rухlъ, яке походить від rušiti «порушувати». Примітно, що в інших слов’янських мовах, наприклад у чеській чи словацькій, цей корінь набув значення «швидкий». Українські словники фіксують його, як рідковживане.

Муж

У праслов’янський існувало слово možь, споріднене із давнім індоєвропейським mánuḥ, де воно означало людину, людство або чоловіка. В сучасній українській вважається застарілим та притаманним високому, урочистому стилю мовлення

Джерело: OBOZ.UA

Радіо Трек: НОВИНИ