Як виглядав Палац у Шпанові, що неподалік Рівного

Зацікавленість спорудою викликала публікація очільника управління культури Рівного

Зокрема Тарас Максименко спочатку повідомив

Потрапила сьогодні до рук розбита інформаційна плита (можливо з поховання). І звернувся до фахівців з історії із запитанням щодо того, яка Юля з родини Ядвіги Радзивіл це могла бути.

Також Максименко згадав і журналістку Радіо Трек Ілону Радзивіл у своєму дописі.

Вже наступного дня у себе на сторінці у ФБ Максименко опублікував

Ще вчора ми фактично нічого не знали про розбиту інформаційну (надгробну) дошку немовляти з родини Радзивілів, яке померло. Натомість за одну добу, завдяки Эдуард Палецкий ми отримали цікавезну історію та бомбезну акварель, на якій нащадки Любомирських та Радзивілів разом проводять час.

 

Допис також містить акварель Піццалі, на якій зображений інтер'єр салону Палацу Радзивілів в Шпанові.

Проте нетривалі пошуки в Інтернеті засвідчили – історію та опис Палацу у Шпанові знайти не так вже й складно.

Зокрема багато його зображень пропонує сайт Хроніки Любарта, де зазначається:

У XVI столітті Шпанів був головним осідком галицько-волинського роду Чапличів. Як пише польський історик Роман Афтанази, з часом Чапличі зайняли високі посади у Речі Посполитій, поєднавшись із родами Вишнівецьких, Четвертинських і Корецьких. Проте вже у XVII столітті Шпанів «вийшов з рук» Чапличів через родичання з представниками інших родів. Така практика була поширеною.

Немає точних відомостей, коли збудували фундаментальні укріплення Шпанова. Є згадака про те, що до кінця XVIII століття тут був замок, який тоді перебудував власник Шпанова Кароль Стецький на «чудову і обширну резиденцію».

Резиденція Стецьких була виконана у класицистичному стилі. На головному фасаді було 4 колони, які підтримували масивний портик. В непоганому стані ці споруди збереглися на акварелі художника Алоїза Саара. Він зобразив палацові споруди з північної сторони у 1808 році.

У 1815 році Олександра Радзивілл ініціювала модернізацію палацових споруд. Припускають, що автором проекту перебудови був Генрик Іттар. І перебудова тривала більше 15 років. Проте докорінних змін не було зроблено. Замість 4 колон на головному вході до палацу стало 6. Трохи змінився декор самого палацу. Нові декорації були виконані всередині будівель.

У 1835 році Олександра Радзивілл зробила серію малюнків з виглядом палацу зовні та всередині. Історики припускають, що з причини браку майстерності, жінка не зобразила деяких деталей, тому її акварелі історично неповні.

І все ж…

Навколо палацових споруд був закладений парк авторства Діонісія Макклера. Поряд на погорбі був ще один парк, закладений в англійському стилі з альтанками та доріжками.

На першому поверсі палацу була велика зала з їдальнею. У правій частині містилася бібліотека, більярдна зала, два салони, гарно обставлені новими меблями, та інші покої. З першого на другий поверх вели кам’яні сходи. У середній частині палацу стіни були дуже товсті, бо це були рештки старого замку. Крім меблів, зали палацу прикрашали різьблені двері та віконні рами, мармурові каміни. В одному в покоїв підлога була викладена із великих квадратів з гербами Радзивіллів та Стецьких.

Останній раз чари Шпанівського маєтку зафіксував Генріх Пеєр десь у 1850-х роках.

У 1870 році палац поглинула пожежа. Його уже не відбудували. Коли невдовзі після пожежі шнапівський палац відвідав Наполеон Орда, він застав його дуже поруйнованим. Таким ця споруда і потрапила на його малюнок.

Радзивілли перенесли пожитки до маєтку у Нєборов, що в сучасній центральній Польщі. Шпанів залишився як літня резиденція. Використовувалися тільки два бічні корпуси.

У 1914 році тут народився Станіслав Альбрехт Радзивілл, майбутній дипломат і бізнесмен.

У міжвоєнний час перший бічний корпус мав такий вигляд:

Зараз він має такий вигляд:

 

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook