«Виродські» панталони, сукні-комбінації і труси-«нєделька»: секрети жіночої білизни в СРСР (ФОТО)
Частіше її, звісно, просто не було, бо дві фабрики з потребами населення не справлялися
Жіноча білизна часів СРСР створювалася явно не для краси і зваблення. Замість симпатичних мереживних боді, бікіні і прозорих бюстів радянські жінки носили бавовняні майки, сурові панталони з начосом і сукні-комбінації.
Більше того, радянська промисловість не могла забезпечити населення відповідними розмірами та комфортними фасонами навіть такого одягу, тож люди вчилися шити самостійно - за викройками із закордонних журналів.
Якою ж була у різні часи СРСР дівоча білизна, аналізував OBOZREVATEL.
Фабричні вироби у 30-х роках в Україну не доставляли. В ті часи весь Союз забезпечували білизною всього дві фабрики – «Мосбелье» і «Ленбелье» і логічно, що із завданням пошити труси і майки для всіх громадянин СРСР вони не справлялися.
Та й ті вироби, які вдавалося відшити й відправити у продаж, були негарними і ще й незручними. Панталони покупці називали «виродськими».
Напередодні Другої світової між модою для бідних і багатих була ціла безодня. Про бюстгальтери селянки навіть не мріяли - під спідницю й сорочку вони просто вдягали сорочку з бавовни.
А от у воєнний час сформувався стиль мілітарі, близький до спортивного, оскільки дівчата готувалися до участі у бойових діях. Панталони забезпечували теплоту і комфорт, що було набагато важливішим за привабливість.
На початку 50-х років почали шити гарнітур, який складався з сорочки на лямках і трусиків з бавовняного трикотажу. Трендовими стали сукні-комбінації, їх носили і замість піжами, і цілий день - під звичайним одягом. Головним завданням комбінації було прикрити бюстгальтер і трусики, що просвічувалися.
На початку 60-х випустили популярну лінію бюстгальтерів «Анжеліка», за якими вишиковувалися навіть на ті часи просто таки неймовірні черги. За кордоном їх шили з мережива, а в СРСР - з цупкої тканини, яка постійно натирала. Міряти в кіоску ці бюсти, звісно ж, не дозволяли, тож покупці просто брали будь-який розмір, а тоді мінялися між собою.
Дівчата-підлітки у ті часи лише починали носити бавовняні бюстгальтери, схожі на короткий жилет із ґудзиками.
Найпопулярнішими були панталони «три гумки». Ці штанці зараз викликають найбільше глузування, однак у морози вони були незамінні. Жінки не знали про бікіні й носили теплі комфортні шорти, що не натирали.
Молодь протестувала проти бавовни й обожнювала синтетику. І хоча білизна зі штучного шовку й нейлону була незручною, зате дуже модною.
У 80-х роках до Союзу почали завозити перші імпортні товари, здебільшого нелегально. Популярними стали польські та німецькі трусики «нєдєлька» з написами і декоративним оздобленням на кожен день тижня.
За формою вони були сліпами із закритими сідницями.
На початку 90-х ринок заполонила неякісна китайська білизна, яку хотіли носити поголовно всі дівчата. Трусики і бюстгальтери оздоблені дешевим колючим мереживом, а в пікантних місцях прозорі.
З'явилася і перша в СРСР еротична білизна, яка стала справжньою новизною для радянських жіночок.
Радіо Трек: НОВИНИ