Ви можете бути нащадком шляхтичів: як Польща вплинула на прізвища українців
Якщо українець не належав до знаті, то він не мав прізвища
За прізвищем людини можна багато дізнатися про її предків. Через те, що частина України тривалий час була у складі Речі Посполитої (нинішньої Польщі), це відіграло певну роль у формуванні прізвищ українців, пише Телеграф.
На порталі Uainfo розповіли про те, який слід Польща залишила в українській історії і як вплинула на формування прізвищ. В суспільстві того часу прізвище треба було заслужити.
Особливою популярністю в XVI-XVIII століття користувалися прізвища у формі прикметників із закінченням на «-ський» та «-цький».
Формувалися вони від назв топонімів – територій, водних об’єктів чи населених пунктів.
Спочатку подібні прізвища могла носити лише аристократія Речі Посполитої, звідси пішли Потоцькі та Замойські.
Згодом такі суфікси поширилися на українські прізвища, унаслідок чого утворилися Артемівський, Хмельницький.
З початку XVIII століття аристократичні прізвища почали надавати всім, хто мав освіту. Насамперед це стосувалося священник. За підрахунками історика Валентина Бендюга, 70% священнослужителів Волинської єпархії отримали прізвища із суфіксами «-цький» та «-ський».
Закінчення в українських прізвищах «ук», «чук», «юк», «ак» також з’явилися під впливом поляків.
Такі прізвища походили від хрестильних імен спершу, а потім від будь-яких інших.
Таким чином було вирішено проблему ідентифікації українців та шляхтичів, а також стало легше виділяти людей у суспільстві.
Саме за таким принципом з’явилися популярні й нині прізвища Гаврилюк, Іванюк, Захарчук, Кондратюк.
Через деякий час польські суфікси отримали ширше вживання, таким чином з’явилися прізвища Попільнюк, Костельнюк.
Радіо Трек: НОВИНИ